За кілька годин до оголошення цьогорічного лауреата Нобелівської премії миру норвезькі політики готувалися до можливих наслідків для відносин між США і Норвегією, якщо премія не буде присуджена американському президенту Дональду Трампу, повідомляє The Guardian.
Норвезький Нобелівський комітет у четвер, 9 жовтня, чітко заявив, що ухвалив рішення про те, хто стане лауреатом премії миру 2025 року за кілька днів до того, як Ізраїль і ХАМАС домовилися про перемир'я відповідно до плану президента США щодо Гази.
З огляду на терміни та склад незалежного комітету з п'яти осіб, більшість експертів з Нобелівської премії та норвезьких аналітиків вважають, що Трамп навряд чи отримає премію. Це, однак, викликає побоювання в країні щодо реакції американського лідера.
Лідерка Соціалістичної лівої партії Норвегії Кірсті Бергсто заявила, що країна має бути “готова до всього”.
“Дональд Трамп веде США в екстремальному напрямку, атакуючи свободу слова, маскуючи таємну поліцію, яка викрадає людей серед білого дня, і жорстко придушуючи інституції та суди. Коли президент настільки нестабільний і авторитарний, звичайно, ми маємо бути готові до всього”, — сказала вона.
“Нобелівський комітет є незалежним органом, і норвезький уряд не бере участі у визначенні лауреатів премії. Але я не впевнена, що Трамп це знає. Ми маємо бути готові до будь-чого з його боку”, — додала Бергсто.
Лідер Партії зелених Норвегії Арільд Гермстад сказав, що незалежність Нобелівського комітету є тим, що надає премії авторитетність.
“Мирні премії заробляються завдяки постійній відданості справі, а не через істерики в соціальних мережах і залякування. Добре, що Трамп підтримав нещодавню угоду про припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС. Будь-який крок до припинення страждань у Газі є бажаним. Але один пізній внесок не може стерти роки насильства і розбрату”, — зазначив він.
Директор Норвезького Нобелівського інституту Крістіан Берг Харпвікен сказав, що рішення було остаточно ухвалено на останньому засіданні Нобелівського комітету в понеділок, 6 жовтня.
За словами Харпвікена, рішення є аполітичними, хоча призначення членів комітету Норвезьким парламентом відповідно до заповіту Альфреда Нобеля, може ускладнити таке враження.
“Я з перших рук знаю, що комітет діє абсолютно незалежно. Але Альфред Нобель дещо ускладнив нам завдання, зазначивши у своєму заповіті, що комітет має бути призначений парламентом. На жаль, це не підлягає обговоренню”, — додав Харпвікен.
Аналітик Гаральд Стангелле припустив, що помста Трампа, якщо вона буде, може проявитися у вигляді мит, вимог про збільшення внесків до НАТО або навіть оголошення Норвегії ворогом.
“Він [Трамп] настільки непередбачуваний. Я не хочу вживати слово “страх”, але є відчуття, що це може бути складна ситуація. Дуже важко пояснити Дональду Трампу або багатьом іншим країнам світу, що це абсолютно незалежний комітет, тому що вони не поважають такого роду незалежність”, — припустив аналітик.
На думку Стангелле, якщо Трамп все-таки переможе в номінації, це буде “найбільшою несподіванкою в історії Нобелівської премії миру”.
Директор Інституту досліджень миру в Осло Ніна Грегер вважає, що найімовірнішими кандидатами на здобуття цьогорічної премії миру є Суданські центри екстреного реагування, Комітет захисту журналістів та Міжнародна ліга жінок за мир і свободу.
“Хоча він [Трамп] безперечно заслуговує на похвалу за свої зусилля з припинення війни в Газі, ще занадто рано говорити, чи буде реалізовано мирну пропозицію і чи приведе вона до тривалого миру. Відхід Трампа від міжнародних інституцій, його бажання відібрати Гренландію у Данії, союзника НАТО, а також порушення основних демократичних прав у власній країні не відповідають волі Нобеля”, — пояснила Грегер.
Трамп давно відкрито заявляє, що йому слід присудити премію миру, яку раніше, у 2009 році, отримав один з колишніх президентів США Барак Обама за “надзвичайні зусилля зі зміцнення міжнародної дипломатії та співпраці між народами”. Нещодавно Трамп казав, що це буде образою для США, якщо він не отримає Нобелівську премію миру.
У липні Трамп, як писали ЗМІ, телефонував міністру фінансів Норвегії та колишньому генеральному секретарю НАТО Єнсу Столтенбергу, щоб запитати про Нобелівську премію. Минулого місяця в ООН президент США неправдиво стверджував, що він зупинив сім воєн.