Колишній президент Франції Ніколя Саркозі викликав хвилю критики у Франції та за кордоном через його коментарі щодо Росії та України. Учора видавці анонсували випуск другого тому мемуарів Саркозі Le Temps des Combats (Час битв).
Ніколя Саркозі, який у 2012 році заявив, що залишає політику, все ще має політичний вплив у Франції і є головним лідером консервативної партії «Республіканці», яка планує висунути кандидато на президентських виборах 2027 року міністра внутрішніх справ Жеральда Дарманіна.
Минулого тижня в інтерв’ю, опублікованому у французькій газеті Le Figaro для реклами 560-сторінкової книги, Саркозі захистив Владіміра Путіна та закликав Україну погодитися з російською окупацією Криму та інших спірних територій. Він також наполягав на тому, що Україні не можна дозволити приєднатися до НАТО чи Європейського Союзу і вона повинна залишатися «нейтральною», щоб заспокоїти побоювання Росії через потенційне оточення «ворожими сусідами».
У попередній версії мемуарів Саркозі йде далі, описуючи обидві сторони конфлікту, спричиненого вторгненням Росії в Україну, як «ворогуючі» та критикуючи підтримку Києва ЄС і США.
«Кажуть, що ми ведемо війну проти Росії , не воюючи з нею. Зрозуміло, що ми не ведемо бойових дій на місці, але ми доставляємо зброю одній з воюючих сторін», – пише він.
За його словами, позаяк Росія «залишиться нашим сусідом, хочемо ми цього чи ні», слід шукати шляхи і засоби «для відновлення добросусідських чи принаймні спокійніших відносин».
«Росія повинна відмовитися від будь-яких військових дій проти своїх сусідів... Україна повинна взяти на себе зобов'язання зберігати нейтралітет... НАТО може в той же час підтвердити свою готовність поважати та враховувати історичний страх Росії бути оточеною недружніми сусідами», — вважає Саркозі, назвавши повернення Україною Криму «ілюзорним».
Критики звинувачують 68-річного колишнього президента в тому, що він є «агентом Кремля», наголошуючи на тому, що Саркозі давно хвалився своєю дружбою з Путіним.
Жером Пуаро, колишній радник Саркозі з розвідки, назвав його коментарі «ганебними» та переписуванням історії. Саркозі стверджує, що Франція та Німеччина допомогли уникнути третьої світової війни, визнавши «червоні лінії» Путіна щодо національних кордонів і наклавши вето на приєднання України та Грузії до НАТО у квітні 2008 року. Пуаро наголосив, що колишній президент не зрозумів, наскільки згубними були його переговори з Кремлем: через чотири місяці Путін відправив танки в Грузію, а через чотири роки вторгся в Крим.
«Не мсьє Саркозі, чи вам чи мені вирішувати, якою має стати Україна», — вважає Сесіль Вайсьє, історик і професор російських і радянських досліджень.
Підтримка Саркозі Росії узгоджується з поглядом Франції на «особливі стосунки» між Москвою та Парижем, які виникли наприкінці 1960-х років під час перебування при владі Шарля де Голля. Цей погляд досі поділяють чимало представників французького політичного спектру. Але такі погляди втратили актуальність з початку вторгнення, натомість у Франції дедалі більшого впливу набувають голоси «яструбів».
Мемуари Le Temps des Combats охоплюють період з 2009 року – за два роки після обрання Саркозі – аж до президентських виборів 2012 року, коли він програв соціалісту Франсуа Олланду, і перемежовуються саркастичними спостереженнями про колег і конкурентів у країні та за кордоном.
Коментуючи зауваження Саркозі щодо України, Тоомас Хендрік Ільвес, колишній президент Естонії, висловився не надто дипломатично.
«Після його власного «мирного плану» щодо Грузії 2008 року, який він сам зірвав через місяць, щоб відновити угоду про співпрацю між ЄС і Росією, він став найбрехливішим післявоєнним президентом зовнішньої політики Франції. Росйський запроданець. Навіщо сприймати цього клоуна всерйоз?», — написав Ільвес написав у Х (раніше Twitter).
У 2021 році Саркозі засудили за корупцію та зловживання впливом. Його визнали винним у підкупі судді в обмін на інформацію про розслідування ймовірних фінансових порушень у його партії.