Відносини між США і Росією опустилися до найнижчої планки за останні 30 років. З того моменту, коли президенти Рональд Рейган і Михайло Гобачов почали робити кроки для завершення Холодної війни, відносини між Москвою і Вашингтоном ще не були такими поганими.
Про це на сторінках Financial Times пише колишній постійний представник США в НАТО Іво Даалдер. Він нагадує, як голова американської розвідки Джеймс Клаппер 7 жовтня звинуватив Кремль у організації низки кібератак з метою вплинути на американський виборчий процес. Після цього Держсекретар США Джон Керрі оголосив про вихід з переговорів з Москвою про завершення війни в Сирії і звинуватив російську армію в скоєнні воєнних злочинів у Алеппо.
У відповідь президент Росії Володимир Путін відмовився від виконання угоди про утилізацію радіоактивного плутонію і відправив у Калінінград ракети, здатні нести ядерні боєголовки, тим самим створивши реальну загрозу для американських союзників по НАТО.
Автор зауважує, що все це підкреслює, наскільки сильно погіршилися американсько-російські відносини відколи армія Росії анексувала Крим і вторглася в Україну на початку 2014 року. Однак, Вашингтон і його європейські союзники так і не змогли дати релевантну відповідь на все більш небезпечну поведінку Москви.
Щоправда, НАТО зробив певні кроки для зміцнення захисту союзників на сході, а європейські країни-учасниці нарешті відмовилися від скорочення витрат на оборону. США і Канада спільно з ЄС наклали санкції на Росію після вторгнення в Україну і знищення малайзійського авіалайнера в Донбасі. Але жоден з цих кроків не зробив жодного внеску в послідовну стратегію. Надто багато людей у Європі вірять, що політична і економічна взаємодія в сукупності з військовою поміркованістю змусять Москву повернутися до більш конструктивних підходів.
"Але хоча спроба інтегрувати Росію в західну систему була вартісним експериментом, вона провалилася. Інтеграція – це найбільший страх Путіна, тому що вона підриває його контроль над російською системою. Як і його радянським попередникам, йому потрібен антагонізм Заходу, щоб захистити свої позиції вдома", - йдеться в статті.
На думку автора, ефективною відповіддю на поведінку Росії буде стратегія стримування. В 1946 році американський дипломат Джордж Кіннан стверджував, що стримування було необхідною відповіддю на радянську систему, яка намагалася розширитися, тому що була слабкою всередині. Франклін Рузвельт спробував включити Москву в світову родину народів, але цей його намір був приречений на провал. Кіннан сказав, що зовнішній тиск призведе до внутрішніх змін, які необхідні для коригування зовнішньої поведінки СРСР.
Під час Холодної війни великим запитанням для США і їхніх союзників було в тому, чи варто їм протистояти експансії будь-де і будь-коли, чи ж краще ізолювати Москву дипломатично і економічно, при цьому зміцнюючи американські інтереси в Європі і Азії. І це питання актуальне і сьогодні. Дехто вважає, що Заходу варто протистояти проти Росії скрізь, де вона тільки демонструє свою силу: в Україні, Сирії, в кіберпросторі. Інші вважають, що краще зміцнити НАТО і використати російську слабку економіку і відсутність ідеології.
Як і в ті часи, зараз стратегія стримування повинна стати довгостроковою, підкресленою силою Заходу і слабкістю Росії.
"Ядро нашої сили в західній єдності. І саме тому президент Барак Обама і інші лідери НАТО мали рацію, коли вирішили відповісти на вторгнення в Україну зміцненням оборони альянсу. Російське найбільш уразливе місце – це її економіка, яка залежна від видобутку ресурсів. Сильний режим санкцій завдасть болю Москві", - вважає автор.
Він додає, що варто визнати Росію небезпечною силою, якою рухає внутрішня слабкість. Стримуванню в часи Холодної війни знадобилося 40 років, щоб змінити поведінку Радянського Союзу і добитися його розпаду. Росія значно слабша, ніж СРСР у ті часи. Однак, знадобляться роки, щоб вплинути на її поведінку. Як і тоді, зараз знадобляться терпіння і твердість, щоб добитися успіху.
Раніше Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також говорив, що НАТО повинно відповідати Росії силою і стримуванням. За його словами, зараз обговорюється варіант, згідно з яким у кожну з держав Балтії і Польщу буде спрямований міжнародний батальйон.
У цей же час, екс-голова МЗС України Костянтин Грищенко в коментарі для DT.UA зауважив, що подальша ізоляція Росії може представляти серйозну загрозу для України. На думку Грищенка, можливість розгортання повномасштабного конфлікту між РФ і США становить загрозу не тільки для України, але також для Європи і, потенційно, для всього світу.