Несподівано президент Росії Володимир Путін заговорив про відправку миротворчої місії ООН для заспокоєння війни в Донбасі, яку він сам розпалив. Чому? Раніше Москва жорстко відкидала будь-яке втручання ООН, не кажучи вже про розміщення "бликитних касок". Тож, вочевидь, для Кремля щось змінилося.
Про це в статті для Washington Post пише колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт, додаючи, що версія миротворчої місії, яку пропонує Путін, - це очевидний фальшстарт. Він хоче, щоб на лінії розмежування між російськими силами і армією України розмістилися незначні сили. Це закріпить за конфліктом статус внутрішнього і створить прикриття для російських сил, а також закріпить російський контроль над українським кордном.
"Сумніваюся, що навіть Китай на це купиться. В нинішній Раді безпеки може Болівія підтримає план Путіна, але на цьому все", - вважає Більдт.
Однак, на його думку, позиція Путіна все одно представляє цікаву зміну і відкриває простір для дебатів про реальну миротворчу місію, яка б допомогла імплементувати Мінські угоди. Звісно, це станеться "не сьогодні і навіть не завтра, але можливо післязавтра".
Більдт вважає, що Кремль дуже стривожений повідомленнями, що адміністрація Трампа серйозно розглядає поставки сучасних оборонних систем Україні. Це серйозно обмежило б опції Росії у можливому майбутньому ударі по Україні звичайними військовими силами на зразок тих, які вона скоїла в серпні 2014 і лютому 2015 року. Кремль, вочевидь, розглядає такі удари як інструмент управління конфліктом.
"Без них, я підозрюю, Путін почне поступово рухатися в напрямку втрати російської позиції в Україні взагалі", - пише колишній шведський дипломат.
На його думку, адміністрації Дональда Трампа, безумовно, варто передати озброєння Україні, яка має право на самозахист. Але також США і ЄС повинні синхронно взятися за питання відправки миротворців. Вони повинні викрити блеф Путіна і покласти на стіл пропрозицію про надійну миротворчу місію, яка допоможе втілити Мінські угоди.
Подібний прецедент вже був. Широка місія ООН в сепаратистській "Сербській Країні" на території Хорватії допомогла роззброїти бойовиків, відновити управління, а також міжнародний кордон між Сербією і Хорватією. Це не було ідеальне рішення, та й сепаратистські "республіки" у Донецькій і Луганській областях значно більші за розміром. Завдання економічного відновлення теж значно важче в українському регіоні, ніж було в Хорватії. Але якщо порівнювати з вирішенням проблем Афганістану, Іраку чи Сирії, то українське питання здається легким.
Більдт наголошує, що конфлікт в Донбасі можна завершити лише тоді, якщо Кремль дійсно буде зацікавлений покинути українську територію. А зараз він навряд чи цього хоче.
"Але ми щойно побачили першу ознаку зрушення з місця. Заходу варто підтримати цей рух і просувати справжні миротворчі можливості", - йдеться в статті.
Президент РФ Володимир Путін на прес-конференції за підсумками саміту БРІКС заявив про те, що допускає присутність миротворців ООН в Донбасі. Але мова може йти "лише про функції забезпечення безпеки працівників ОБСЄ". А самі миротворчі сили "повинні знаходитися на лінії розмежування, і на жодних інших територіях". У той самий день представник РФ в ООН Василь Небензя направив проект російської резолюції про миротворців у керівні органи ООН.
У відповідь на пропозицію Путіна в МЗС України заявили про те, що розгортання миротворчої місії ООН в Донбасі має бути узгоджено з Києвом, передбачати виведення всіх окупаційних військ і найманців, а також їхньої зброї з території України і забезпечувати надійний контроль українсько-російського кордону. Крім того, не може бути мови про участь у місії військовослужбовців або громадян країни-агресора, а також отримання згоди підконтрольних Кремлю угруповань ОРДЛО на проведення миротворчої операції.