НАТО готується відновити діалог з Росією через спеціальну раду, яка була фактично заморожена після того, як російські війська окупували Крим і вторглися на Схід України.
Про це на сторінках Financial Times пише оглядач Алекс Баркер, зауважуючи, що до цього кроку Альянс підштовхує Німеччина в той час, як інші країни-учасниці обережно ставляться до відновлення відносин з Москвою.
Звертаючи увагу на "конструктивні" політичні кроки Росії у питанні війни в Сирії, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр зізнався, що "підштовхнув" НАТО до відновлення каналів зв'язку з Москвою, "щоб скоротити ризики і відновити обмін інформацією".
"У нас досі є дуже різні досвіди у відносинах з Росією. Ситуація на Сході України тяжка, відновилися порушення перемир'я. Але ми також бачимо, що Росія дуже конструктивно діє у області пошуків рішення для Сирії", - сказав Штайнмаєр.
Попри те, що заклик Берліна підтримали багато міністрів закордонних справ країн НАТО під час зустрічі у вівторок, Східна Європа і Балтія висловлюють своє занепокоєння і протест, які підсилюють погрози Москви через запрошення Чорногорії стати членом Альянсу.
Зусилля Німеччини відновити канали зв'язку з Росією відбуваються на тлі суперечок всередині військового блоку. Східні члени вимагають від блоку докладати більше зусиль для стримування російської агресивної поведінки, в той час як західні шукають спосіб відновити певну довіру з Москвою і обмінюватися інформацією для того, щоб уникнути неправильного трактування переміщення військ і маневрів.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг сказав, що він використає всі можливості для відновлення контактів на рівні послів у рамках ради "Росія-НАТО". Альянс заморозив "практичну співпрацю" з Москвою після Анексії Криму в 2014 році і політична рада залишилися єдиним відкритим каналом. Але вона не скликалася з червня 2014 року. На думку Столтенберга, "протиріч між сильною оборонною позицією і політичним діалогом немає".
"Ми прагнемо більш конструктивного діалогу і відносин з Росією. І не в її інтересах вступати в конфронтацію з НАТО", - сказав Генеральний секретар Альянсу.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив відкритість своєї країни до відновлення діалогу. В цей же час, міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус висловив невдоволення Східної Європи нагадавши, що Альянс обіцяв відновити співпрацю з Москвою лише тоді, якщо будуть ознаки зміни її поведінки.
"Ми не бачимо таких чітких ознак чи конструктивної зміни в політиці. Ми повинні обговорити усі спірні питання і, перед усім, конфлікт в Україні. Це лакмусовий папірець для російської поведінки", - сказав литовський дипломат, додавши, що без реальної зміни поведінки російських військ в Україні і Сирії Кремль не заслуговує на довіру.
В цей же час, американські чиновники запевняють, що не послаблять вимоги до виконання мінських угод щодо перемир'я в Донбасі в обмін на допомогу Росії в Сирії. Однак головнокомандувач військ НАТО генерал Філіп Брідлав сказав журналістам в Брюсселі, що Альянс помилково "не зосереджує свою увагу на Україні".
"Співпраця, хороша поведінка чи просування у відносинах з Росією повинні починатися в Донбасі", - сказав Брідлав.
Раніше генерал НАТО застерігав Захід від співпраці з Путіним у Сирії. При цьому він застерігав, що сирійський конфлікт може відволікти увагу Заходу від поведінки Москви на українській території.
В цей же час, Польща має намір визнати недійсним акт Росія-НАТО 1997 року. Згідно з даним документом, Альянс обіцяв не розміщувати ядерну зброю на території нових країн-членів НАТО. Росія вважає, що дане положення виключає розміщення військових баз і військ на регулярній основі.
У свою чергу, Литва просить збільшити військову присутність НАТО в країнах Балтії. На думку міністра оборони Литви Юозаса Олекаса, довгострокова, безперервна присутність солдатів, зброї та обладнання союзників буде найбільш ефективним інструментом для реалізації регіональної безпеки.