Демократія дуже проблемна. А коли мова йде про міжнародні клуби, такі як 3 і Євросоюз, то є ще й велика бюрократична складова.
Комітети і планування, саміти і консенсуси, конфлікти і компроміси, армії чиновників намагаються вилізти на вершину політичної гори, щоб нарешті вирішити, що ж робити. Міжнародна демократія не приймає швидких рішень, і в цьому її неефективність.
Так описує рішення Заходу на фоні війни Росії проти України Аян Трейнор на сторінках The Guardian. Він підкреслює, що авторитарні режими значно мобільніші і швидше наважуються на дії.
"Тицьнув перемикач, потягнув важіль - і події відбуваються, часто навіть миттєво. Це одна з причин, чому протистояння Путіна проти Європи навколо України таке однобоке. Поки одна сторона діє, інша мучиться в здогадах, як же їй відреагувати. Поки одна сторона на піку подій, інша відстає, не приймаючи короткострокових рішень", - пише оглядач.
Він нагадує, що півроку тому відбувся саміт НАТО в Уельсі. Агресія Росії проти України дала нове дихання Альянсу, який після закінчення Холодної війни намагався знайти для себе новий сенс існування. Однак Кремль актуалізував старе призначення.
На саміті в Уельсі лідери країн НАТО вирішили створити сили швидкого реагування з 5 тисяч спеціально підготовлених солдатів, які будуть базуватися в Польщі і Балтії і зможуть відреагувати у разі російської агресії. Але з того часу процес втілення цього задуму "загруз" в бюрократичних дебатах. Західні країни досі сперечаються, хто за що буде відповідати, хто командуватиме цими силами і хто заплатить за їхнє створення.
"Витрати впадуть на плечі того, на чиїй території вони будуть потрібні", - пояснили нещодавно в штаб-квартирі НАТО. Однак представник Держдепартаменту Вікторія Нуланд прокоментувала, що всі учасники Альянсу повинні взяти на себе витрати і участь у організації сил швидкого реагування.
Високопосадовці з країн-учасниць вважають, що 5-тисячний загін такими темпами з'явиться не раніше ніж в 2017 році.
"Це занадто довгий термін, якщо пригадати, що на східному кордоні НАТО триває війна", - йдеться в статті.
При цьому виклики, які кинула Росія Заходу, для Альянсу не нові. Югославський диктатор Слободан Мілошевич влаштовував провокації і вів війну із застосуванням пропаганди ще на початку 90-х. А КДБ СРСР так поводилося десятиліттями. Єдина відмінність в тому, що в руках Путіна більш сучасні інструменти. Однак НАТО виявилося не готовим мати справу з цими викликами.
У відповідь на інформаційну війну НАТО лише зараз замислилося про "стратегічні комунікації".
"Є чітке розуміння, що щось треба робити. Але що? І обговорення продовжується", - прокоментував неназваний латвійський чиновник.
Посол США в НАТО Дуглас Лют заявив, що американська сторона має незаперечні докази того, що російські війська активно діють на сході України з моменту початку збройного конфлікту в квітні минулого року. А НАТО готується до відповіді на загрозу з боку Росії, зібравши міністрів оборони країн-учасниць для чергового обговорення створення сил швидкого реагування.