У Вашингтоні, коли лідери НАТО відзначали 75-ту річницю Альянсу, Китай розгорнув свої війська вздовж кордону з однією з країн-членів Альянсу. Разом з білоруськими партнерами китайські війська взяли участь в 11-денних спільних військових навчаннях неподалік від польської території.
Виступаючи на брифінгу минулого тижня, високопоставлений білоруський командир назвав ці навчання реакцією на "агресивну зовнішню політику Заходу щодо Білорусі" й посилення присутності НАТО в сусідній Польщі. Дві держави ніколи раніше не проводили спільних навчань такого масштабу, повідомляє Ішан Тарур, оглядач міжнародних подій у газеті The Washington Post.
Війна в Україні й дедалі більш глобальний характер загроз безпеці, коли Альянс більше переймається викликами у сфері кібербезпеки та космосу, привернули увагу до Китаю. На саміті цього тижня лідери НАТО оприлюднили спільне комюніке, в якому заявили, що "заявлені амбіції й політика примусу Китаю продовжують кидати виклик нашим інтересам, безпеці та цінностям" і що "поглиблення" російсько-китайського альянсу сприяє тому, щоб "підірвати й змінити міжнародний порядок, заснований на правилах".
У своєму виступі 10 липня Єнс Столтенберг, Генеральний секретар НАТО, який залишає свій пост, назвав Китай головним "спонсором" війни Росії в Україні й попередив Пекін, що він "не зможе мати нормальних відносин" із Заходом, якщо "продовжуватиме підживлювати війну в Європі".
Пекін гнівно відреагував на події у Вашингтоні. Речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь на брифінгу 11 липня повторив звичні тези свого уряду, засудивши НАТО як застарілу організацію, пронизану "мисленням часів холодної війни", і заявивши, що Сполученим Штатам не слід "створювати проблеми в Азійсько-Тихоокеанському регіоні після того, як вони зіпсували Європу".
Але суперечки Китаю з країнами Азії спровокували загострення безпекових партнерств у регіоні, особливо серед найближчих союзників Сполучених Штатів. Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда неодноразово заявляв, що "Україна сьогодні може стати Східною Азією завтра". Його уряд залишив можливість для НАТО відкрити офіс зв'язку в Токіо — що має більше символічне, ніж практичне значення, але дратує Пекін, який розглядає потенційну "натовську" Азію як виклик своєму піднесенню. Але насправді ніхто не говорить про "азійське НАТО" для протистояння Китаю.
Існує загроза того, що Китай може вжити односторонніх дій для зміни статус-кво, зокрема в контексті його активності щодо Тайваню і морських конфліктів у регіоні. Ця загроза може бути зменшена за участю ширшої "міжнародної коаліції", заявив один посадовець. Деякі аналітики побоюються, що посилення взаємодії НАТО з регіоном спровокує Китай.
"Попри те, що занепокоєння щодо китайської агресії й неповаги до міжнародних норм в таких регіонах, як Південно-Китайське море, неухильно зростає, більшість азійських країн, як правило, не сприймають Пекін як екзистенційну загрозу і, своєю чергою, не бажають ставати на чийсь бік в американсько-китайському суперництві", — пишуть Матьє Дроен, Келлі Грієко і Хеппімон Джейкоб в журналі Foreign Affairs.
Раніше газета The Wall Street Journal повідомляла, що Китай потрапив до списку загроз НАТО через його підтримку війни Росії в Україні. Уряди країн НАТО також звинувачують Китай у причетності до шпигунства, кібератак і дезінформаційних кампаній у межах своїх кордонів.