Ідея, якій польські еліти присвятили дуже багато зусиль з часів падіння комуністичного режиму, поступово помирає. Вона полягала в тому, щоб перетягнути на Захід країни, які лежать між Польщею і Росією, а по мірі можливостей і інші пострадянські країни. Однак зараз ці мрії розбиваються об жорстоку реальність.
Про це на сторінках Rzeczpospolita пише Єжи Хащиньський, який додає, що ця реальність продиктована кризи, які лякають Захід: від фінансової до імміграційної, а також зростанням популізму в Європі, Brexit і рішення, які прийняли нинішні лідери НАТО і ЄС, "в яких ми колись хотіли бачити такі країни, як Україна і Грузія".
Автор нагадує, що минулого року на саміті ЄС у Ризі українці так і не почули жодної згадки про те, що вони зможуть отримати повноправне членство хоча б у далекому майбутньому. А у минулі вихідні на саміті НАТО у Варшаві Генеральний секретар Єнс Столтенберг заявив, що українського приєднання до альянсу "немає в програмі" на сьогодні.
"Не зараз" від НАТО можна зрозуміти, оскільки в Україні триває війна, а частина територій країни окупована. Українці це добре розуміють. Але в декларації варшавського саміту немає повторення тези, яка була в аналогічному підсумковому документі саміту в Бухаресті: "Україна буде членом". Цю тезу замінило формулювання про те, що НАТО буде дотримуватися "політики відкритих дверей", що підтверджує пропозиція членства Чорногорії.
Перевага останньої над Україною і Грузією полягає в тому, що вона розташована за дві тисячі кілометрів від кордону Росії. Хоча це ще не означає, що Кремль не протестував проти включення до блоку свого "традиційного і православного товариша". Але розширення НАТО за рахунок Чорногорії – це не розширення на Схід.
Український експерт з "Центру Розумкова" Олексій Мельник заспокоює себе тим, що "відкриті двері" - це і є обіцянка майбутнього членства. Хоча він розуміє, які насправді настрої панують на Заході. Їх чітко сформулював колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський, який нещодавно порадив українцям "відмовитися від мрій про НАТО".
У Грузії ситуація дещо інша. Вона не в стані війни. А у заяві комісії "НАТО-Грузія", яка провела зустріч у Варшаві на рівні міністрів закордонних справ, з'явилася ствердна фраза про майбутнє членство Грузії. Але поза цим жодної конкретики. Грузини, які приїхали на саміт НАТО у Варшаву, висловлювати оптимізм не залежно від того, представляють вони владу чи опозицію.
"У порівнянні з 2008 роком Грузія стала більш безпечною і обороноздатною. Перед усім, ми вірний партнер усіх міжнародних місій НАТО. У нас є всі можливості отримати членство", - сказав міністр інтеграції європейської і євроатлантичної Давід Бакрадзе.
Грузія дійсно висилала солдатів скрізь, де тільки США були потрібні союзники: від Іраку до Афганістану, - і заплатила високу ціну. Десятки грузинських військових загинули на війні. Але Тбілісі також не контролює п'яту частину грузинської території – Південну Осетію і Абхазію. Сепаратистські регіони досі під контролем Кремля.
"Німеччина теж була розділена, але стала членом НАТО. Непідконтрольні території не стосується стаття 5 про спільну оборону. Тож технічно все можливо. Потрібна лише політична воля", - сказала грузинський дипломат Катерина Ткешелашвілі.
Заспокоює Грузію і Україну і міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.
"В 2000-му році, коли я був послом при НАТО, майбутні союзники мені казали: забудьте про членство! Вони були переконані, що Литва ніколи не буде членом союзу. Але через чотири роки вона ним стала", - розповів він.
Оглядач додає, що це звучить привабливо. Але ця історія зі "світу, якого вже немає".
"В роках 2000-2004 була інша епоха. Двері для посткомуністичного Сходу на Захід відкрили лише на момент", - йдеться в статті.
Раніше видання New York Times писало, що Україну на саміті НАТО "поплескали по спині" і дали певні невеличкі обіцянки. Та попри всю дружню риторику на саміті, останні кілька тижнів Захід тиснув на Київ, змушуючи його провести вибори в Донбасі, де триває дуже хитке "перемир'я". Виконання Мінських угод вже кілька місяців як зайшло в глухий кут. А Париж і Берлін намагаються пожвавити його виконання.
Тим часом, Столтенберг допустив надання Україні летального озброєння країнами НАТО. Столтенберг також висловив занепокоєння загостренням ситуації в зоні АТО і в черговий раз закликав сторони до виконання Мінських домовленостей.
Нагадаємо, раніше керівники країн-членів НАТО у підсумковій декларації саміту у Варшаві заявили про свою прихильність політиці відкритих дверей.
"Ми віримо в єдину, вільну і мирну Європу. НАТО буде надавати більше підтримки Україні і Грузії, і продовжувати допомагати Молдові. Ми будемо поглиблювати наше взаємодію з партнерами в Чорному та Балтійському регіонах і Західних Балканах", – йдеться в документі.
Детальніше про значення і ймовірні підсумки саміту НАТО, що проходить у Варшаві з 8 по 9 липня, читайте в статті Володимира Кравченка "Саміт НАТО: східне крило з синьо-жовтою міткою" у "Дзеркалі тижня. України".