Зовнішньополітична служба ЄС планує запровадити санкції проти чотирьох китайських компаній, яких звинувачує у підтримці російської війни проти України. Європейські посадовці повідомили, що ці фірми можуть увійти до нового пакета санкцій, який міністри закордонних справ країн ЄС мають розглянути наступного тижня, пише Politico.
Зазначається, що компанії допомагають російському «тіньовому флоту», постачають хімікати для потреб російських військових і доставляють компоненти, які Росія використовує для виробництва ударних безпілотників. Тим часом минулого тижня в Китаї заявили, що готові відповісти рішучими діями та захищатимуть свої інтереси, якщо ЄС вирішить запровадити нові торговельні обмеження.
Politico зазначає, що у попередніх пакетах санкцій ЄС уже вводив обмеження проти китайських компаній. Нові пропозиції свідчать про те, що Євросоюз має намір і надалі посилювати тиск на партнерів Росії, попри попередження Пекіна про можливі наслідки через 20-й пакет санкцій проти РФ.
Речник Єврокомісії Олоф Гілл повідомив, що це питання стане однією з головних тем під час зустрічі єврокомісара з питань торгівлі Мароша Шефчовича з торговельним представником Китаю Лі Ченганом. Переговори мають відбутися у вівторок на полях міністерської зустрічі ОЕСР у Парижі.
За інформацією Politico, документ від 21 травня планують включити до «мініпакета» санкцій, який, за очікуваннями двох представників ЄС, міністри закордонних справ країн блоку можуть затвердити 15 червня під час зустрічі в Люксембурзі. До нього мають увійти кілька окремих санкційних рішень, тоді як Євросоюз продовжує підготовку 21-го пакета санкцій проти Росії, який охоплюватиме ширші сфери та, як очікується, буде ухвалений пізніше цього літа.
Крім того, у документі пропонують поширити санкції на п’ять компаній з Об’єднаних Арабських Еміратів, три турецькі фірми та одну азербайджанську. У ЄС вважають, що вони беруть участь у перевезенні російських вантажів і допомагають Росії продавати енергоносії.
Також під обмеження можуть потрапити дочірні компанії «Лукойлу», а також десятки фізичних і юридичних осіб, яких вважають причетними до підтримки російської військової машини. Наголошується, що цей список формують за принципом регулярного оновлення санкцій, коли компанії та організації можуть додавати або виключати з переліку залежно від того, як Росія змінює способи обходу обмежень.
Politico пише, що країни ЄС продовжують обговорювати наповнення 21-го пакета санкцій проти Росії. Однією з головних пропозицій є збереження чинного обмеження на ціну російської нафти, термін дії якого завершується в липні.
Зазначається, що якщо його не продовжать, гранична ціна автоматично зросте через підвищення світових цін на енергоносії. Кілька держав виступають за те, щоб залишити нинішній рівень обмеження і не допустити додаткових доходів для Москви.
Крім того, група країн Балтії та Північної Європи також виступає за запровадження жорсткіших санкцій проти російських енергетичних компаній, зокрема «Лукойлу», «Газпрому», «Новатеку» та «Роснафти». Також ці держави вважають, що Євросоюзу варто припинити всі контракти з російською ядерною галуззю.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Китай позиціонує себе «нейтральним миротворцем»: закликає Київ та Москву до стриманості та діалогу, уникає визнання Кремля агресором, а саму війну називає «конфліктом». Проте ширма дипломатичної стриманості приховує латентну підтримку — саме КНР забезпечує до 90% російського імпорту у сфері військових технологій та товарів подвійного призначення, завдяки яким Москва здатна виготовляти зброю, а отже — продовжувати війну. Також, за даними західних розвідок, торік КНР таємно провела підготовку близько 200 російських військових, частина з яких зараз бере участь у війні проти України, хоча у Пекіні це очікувано заперечують.