Минулого тижня Держсекретар США Ентоні Блінкен попередив невелику групу законодавців, що його відомство припускає можливість того, що Азербайджан незабаром може вторгнутися до Вірменії, повідомляє POLITICO із посиланням на два джерела, обізнаних із розмовою.
Це вказує на глибину стурбованості адміністрації операціями Азербайджану проти сепаратистського регіону на заході країни та можливістю поширення конфлікту.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв раніше закликав Вірменію відкрити «коридор» уздовж свого південного кордону, який з’єднає материковий Азербайджан з ексклавом, який межує з Туреччиною та Іраном. Алієв пригрозив вирішити питання «силою».
За даними джерел, у розмові 3 жовтня законодавці наполягали на застосуванні Державним департаментом можливих заходів проти Алієва у відповідь на вторгнення його країни в регіон Карабаху у вересні.
Блінкен відповів, що Держдепартамент шукає шляхи притягнення Азербайджану до відповідальності і не планує продовжувати надавати військову допомогу Баку. Він додав, що США бачать можливість того, що Азербайджан вторгнеться на південь Вірменії найближчими тижнями.
Тим не менш, у розмові із законодавцями-демократами Блінкен висловив упевненість щодо поточних дипломатичних переговорів між Вірменією та Азербайджаном.
У своїй заяві Державний департамент відмовився коментувати розмову, яка відбулася телефоном, однак підкреслив прихильність департаменту «суверенітету та територіальній цілісності Вірменії» та вирішенню конфлікту шляхом «прямих переговорів».
Рішення відкласти продовження надання допомоги Баку є показовим. Щороку, починаючи з 2002 року, США ухвалюють рішення-виняток, що дозволяє їм обійти положення Закону про підтримку свободи, яке забороняє США надавати військову допомогу Азербайджану у світлі його поточних територіальних суперечок з Вірменією. Термін дії документу сплив у червні, і департамент досі не подав запит на його поновлення.
Військове вторгнення Азербайджану в цей регіон минулого місяця змусило тікати з домівок понад 100 тисяч етнічних вірмен, які проживають у Карабасі.
Місцеві лідери капітулювали в рамках угоди за посередництва Росії та погодилися розпустити свою тридцятирічну невизнану державу. Відтоді азербайджанські сили затримали більше десятка колишніх лідерів.
У заяві від 20 вересня Блінкен зазначав, що він «глибоко стурбований військовими діями Азербайджану», і заявляв, що «використання сили для вирішення суперечок є неприйнятним».
Але Карабах – не єдина територіальна суперечка між двома кавказькими країнами. Баку запропонував маршрут до Нахічеванського ексклаву, який би прорізав південний регіон Вірменії Сюнік, відомий азербайджанською як Зангезур, і дозволив автомобільному транспорту обходити Іран.
Алієв заявив, що його країна реалізовуватиме Зангезурський коридор, «хоче цього Вірменія чи ні».
«У Вірменії це сприймається як територіальні претензії та вимога екстериторіального коридору», — заявив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян у середу у відповідь на дедалі більш гучні заклики Анкари та Баку дійти згоди.
На кордоні вже давно існує напруженість: у вересні 2022 року Азербайджан розпочав штурм через кордон, щоб захопити стратегічну висоту на сході та півдні Вірменії. Нещодавно, 1 вересня цього року, троє вірменських військовослужбовців були вбиті після того, як Азербайджан вжив «заходів у відповідь» у відповідь на ймовірну атаку безпілотника.
В інтерв'ю в середу Хікмет Гаджиєв, радник Алієва з питань зовнішньої політики, заперечив наявність у Азербайджану будь-яких претензій на територію Вірменії. За його словами, ризик конфлікту низький, оскільки «останні два тижні були найспокійнішими тижнями в історії вірмено-азербайджанських відносин.
«Азербайджан відновив те, що юридично, історично та морально було нашим за допомогою своєї антитерористичної кампанії в регіоні, і не має наміру проникати де-юре у вірменські території», — додав він.