3 проявив здатність вправно грати на слабкостях і помилках Європи і Заходу в цілому. Останнім часом стало хорошим тоном принижувати значення санкцій проти Росії і навіть висміювати їх. Мовляв, вони ні до чого не ведуть, а реальна політика повинна замінити моралізовані аргументації.
Про причини, чому були введені санкції, вже навіть ніхто і не згадує. Про це пише швейцарське видання Neue Zurcher Zeitung, нагадуючи, що Росія окупувала український Крим і вторглася на Схід України. І російська агресія проти сусідньої країни триває досі.
Видання зауважує, що тепер прийнято говорити не про покарання за скоєні злочини, а про способи захистити свої інтереси.
"Особливо заповзятливими на цьому терені стали окремі друзі Путіна з Німеччини: промислове лобі дуже поспішає повернутися до моделі business as usual, а екс-канцлер заступає на роботу в російський держконцерн, мета якого - зробити Європу залежною від російських енергетичних поставок. Пропаганда зводиться до наступного твердження: хто критикує друзів Путіна, той русофоб", - йдеться в статті.
Але російський наступ тепер триває не лише проти України. Видання зауважує, що вже не потрібні докази, що Путін намагається добитися розпаду ЄС, фінансуючи євроскептиків, радикалів і політичні сили по всьому континенту. Він використовує інтернет-тролів і хакерів, мобілізує "рускій мір" за межами своєї країни. В цьому вимірі час працює на руку Путіну, а "плоди падають йому у руки". І це відбувається через відсутність єдності серед європейців, повільність європейської бюрократії і парламентських процедур. А тим часом, Путін зміцнює свою позицію на світовій арені на тлі політичного хаосу в США.
Російський президент не хоче працювати над покращенням своєї країни. Йому легше влаштувати чергову війну проти слабкого сусіда. Москва не вперше в історії користується цим сценарієм, за яким хтось оголошується зовнішнім ворогом. Але з цієї точки зору Путін втрачає час, який грає проти нього. Зрештою, Україна змогла вистояти і чинить опір російській агресії.
А тим часом, ситуація всередині Росії стає більш напруженою. Москва дуже виграла, коли ціни на нафту на початку 2000-х років стрімко підскочили. Завдяки цьому, російські нафтогазові доходи зросли, в країні з'явився такий собі середній клас. Росіяни подорожують по всьому світу, вони звикли до вищого рівня життя і технологій зовнішнього світу. Але політичні інститути, які могли стати вирішальними в процесі модернізації Росії, перетворилися на імітацію демократичних аналогів і стали інструментом нового політичного класу, який виник зі сплаву агентів спецслужб і олігархів.
"Ніхто не знає, як Росія буде виплутуватися з кризи, коли стане зовсім погано, коли великі військові витрати почнуть з'їдати досягнутий рівень благоустрою, а реформи будуть заблоковані остаточно, коли стануть очевидними втрати і в першу чергу серед молодих і працездатних росіян, які впали у відчай або емігрували", - йдеться в статті.
Виправити цю ситуацію неможливо зовні, це завдання самих громадян Росії. Тим часом, часи імперій давно минули. І Москві потрібно зрозуміти, що вона більше не може говорити з іншими з позиції "великого брата".
"Надмірна готовність до переговорів ні до чого не приведе і найкраще рішення - це навчитися чекати і бути готовим до всього. Дипломатія не може бути кращим варіантом, коли одна зі сторін процесу постійно порушує правила. Тож стійкість можна проявити двома способами: запроваджувати санції і впевнено відрізняти оборону від нападу чи друзів Путіна від друзів Росії", - пише видання.
Раніше повідомлялося, що Європарламент закликає посилити санкції проти РФ через репресії в Криму. вродепутати планують закликати Раду ЄС розширити персональні економічні санкції і накласти візову заборону на осіб, відповідальних за фабрикування політичних справ і незаконних вироків на території окупованого Криму.
Нагадаємо, в Європейському союзі підтвердили, що не визнають незаконну анексію Кримського півострова РФ, не визнають "суд" над заступником голови Меджлісу Ільмі Умеровим і закликають її скасувати вирок.