На білорусько-польському кордоні може початися гуманітарна криза. Білоруський диктатор Олександр Лукашенко посилив свою зневажливу тактику «інструменталізації» мігрантів, щоб тиснути на ЄС, аби блок пом’якшив санкції проти його режиму, пише Financial Times.
На відеозаписах видно, як білоруські силовики супроводжують колони людей з Близького Сходу до польського кордону.
Варшава звинуватила Мінськ у виштовхуванні мігрантів через кордон і відмовляється їх приймати, Білорусь також не прийме їх до себе.
Тисячі незахищених людей зараз опинилися у пастці. А через різке зниження температури багато життів під загрозою.
Ширші цілі Лукашенка зрозумілі й розраховані: розширити тріщини в ЄС.
Польща була однією з кількох країн ЄС, які відхилили «квоти» мігрантів під час масового напливу із Сирії та Близького Сходу у 2015 році. Варшава також замкнена у конфлікті з ЄС за верховенство права.
Польський уряд відмовився від допомоги прикордонних сил ЄС Frontex у подоланні кризи. Колишній міністр закордонних справ Польщі звинуватив ЄС у «тиску на контроль над польським кордоном».
Однак наразі найважливішими пріоритетами є недопущення катастрофи в прикордонній зоні та збереження єдності ЄС. Одна мета може посилити іншу.
Брюссель через державні та приватні канали має чітко продемонструвати, що він готовий надати підтримку в отриманні притулку для мігрантів, в переселенні тих, хто кваліфікується як шукач притулку або допомогти повернути людей додому.
І Брюссель, і Варшава не хочуть показувати, що ведуться на шантаж Лукашенка.
Водночас уряд Варшави, який рекламує свої цінності, може зробити захист людського життя керівним принципом, а також прийняти допомогу ЄС під час цього кризового періоду.
Однак наступне важливе завдання полягає в тому, щоб інституції та столиці ЄС якнайшвидше зупинили потік вразливих людей, яких під фальшивими приводами заманюють до Білорусі.
Зупинити потік мігрантів у країну, що не має виходу до моря, у центральній Європі не має бути складно, але на сьогодні всі заходи явно виявилися неефективними.
Дипломати ЄС повинні тиснути на країни, з яких рухаються мігранти, такі як Ірак, щоб вони зупинили торговців людьми та рейси з мігрантами до Мінська, вказуючи на те, що безпека цих людей не може бути гарантована, і багато з них в кінцевому підсумку можуть повернути додому.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС буде «тиснути» на «авіакомпанії третіх країн», які допомагають переправляти мігрантів до Білорусі.
У західних столицях також зростає занепокоєння, що зустрічі між високопоставленими представниками Білорусі та Центральної Азії можуть свідчити про те, що Мінськ намагається відкрити новий фронт, залучаючи людей, які рятуються від гуманітарної катастрофи в Афганістані.
Тому для ЄС ще важливіше бути готовим прийняти певну кількість афганських біженців і уникати того, щоб вони були спрямовані до Білорусі, яка налаштована їх експлуатувати.
ЄС також має продемонструвати, що такі «махінації» Лукашенка призведуть не до послаблення санкцій через його напади на демократію в Білорусі, а до їх посилення.
Блок уже націлений на високопосадовців режиму Лукашенка та національного перевізника «Белавіа». ЄС також має бути готовий посилити обмеження на прибутковий білоруський експорт, такий як нафтопродукти та калій, навіть якщо це завдасть часткової шкоди економічним інтересам Європи.
Перш за все, країни ЄС повинні захищати власні цінності, не опускаючись до того ж рівня байдужості до людських страждань на своїх кордонах, який демонструє режим у Мінську, резюмує видання.
Олександр Лукашенко вирішив помститися Європі за санкції та схилити Захід до перемовин із ним. Сьогодні на польсько-білоруському кордоні зібралися тисячі мігрантів із Близького Сходу, які з допомогою білоруських силовиків намагаються потрапити до країн Євросоюзу. Ситуація на кордоні склалася критична: зростає, з одного боку, ймовірність прориву кордону, з іншого — гуманітарної катастрофи.
Про те, що відбувається на польсько-білоруському кордоні і як Польща буде вирішувати міграційну кризу, — читайте у статті Олександра Шевченка «Лукашенко проти Європи: кривава гра на витривалість».