Обговрення на Мюнхенській конференції з безпеки були такими ж похмурими і холодними, як і погода. Крім того, було важко визначити тон цьогорічної зустрічі у порівнянні з попередніми.
"Вся суть конфренцій на тему безпеки - це говорити про похмурі і приречені сценарії. Але ті, хто відвідують їх регулярно, сказали мені, що Мюнхен цього року був дуже апатичним", - пише на сторінках Washington Post професор з міжнародної політики Школи юстиції і дипломатії Університету Тафта Деніел Дрезнер.
Частково цьогорічна зустріч контрастувала з конференцією 2017 року тому, що тоді європейці були шоковані приходом до влади адміністрації Дональда Трампа в США. Це призвело до того, що в Мюнхен приїхала "важка артилерія", яка закликала до зміцнення трансатлантичних відносин. Віце-президент Майк Пенс намагався заспокоїти європейців.
Цього року Мюнхену бракувало "зірок". Найбільш впливовим з присутніх лідером була прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей. Сенатор Джон Маккейн мав приїхати, щоб отримати нагороду Евальда фон Кляйста. Але замість нього нагороду прийняла його дружина Сінді Маккейн. Традиційно міністри оборони США зверталися до конференції. Джим Меттіс теж був серед гостей цьогорічної зустрічі. Але він не виступав з промовою, на відміну від радника президента США з національної безпеки Герберта Макмастера.
В результаті конференція, як сказав один колишній чиновник Держдепартаменту, була "депресивна і недоречна", але не нудна. І ось чому.
Представник Світового банку оголосив: "Я не вірю, що будь-яка країна арабського світу на 100% стабільна". Міністр оборони Франції застеріг про загрози "фрагментованої реальності". Емір Катару називав напругу у відносинах з країнами Ради співпраці країн Перської затоки "штучною кризою, вигаданою моїми сусідами". Прем'єр-міністр Туреччини звинуватив США у співпраці з терористами. Міністр закордонних справ Німеччини заявляв, що "Євросоюз так і не навчився діяти геополітично". Сенатор-республіканець Джеймс Ріш пригрозив Північній Кореї відповіддю "біблійських масштабів". Прем'єр-міністр Ізраїля відверто порівняв угоду про ядерну програму з Іраном зі спробами задобрити Адольфа Гітлера в 1938 році.
"Найбільш оптимістичною особою, яку я бачив на конференції, виявився президент України Петро Порошенко, який пояснив під час додаткової події: "Неможливо бути президентом країни, яка воює, і при цьому не бути оптимістом"", - пише автор.
В чому ж недолік цьогорічної зустрічі в Мюнхені? На думку Дрезнера, причина депресивності конференції в тому, що на ній не було висловлено жодної чіткої позитивної версії майбутнього. Пропонувати надихаючі сценарії майбутнього не означає, що світ ними точно скористається. Однак, вони важливі, навіть якщо висловлюються як щось бажане. "Європа ціла і вільна" чи "новий світовий порядок" - це впливові ідеї.
Найбільш оптимістичним висновком цього року можна назвати хіба що те, що всі чиновники на Мюнхенській конференції, принаймні, розуміють проблеми, наскільки це можливо. Американці і європейці рішуче критикували Росію за її кіберактивність, а Макмастер нагадував про розслідування російського втручання у вибори і говорив про "незаперечні докази". Туреччина чітко висловила свою незгоду з партнерами по НАТО, так само як і Польща. Всі наголошували на ерозії довіри в західному суспільстві, а також на потребі вирішити проблеми в кіберпросторі.
Вчора, 16 лютого, під час виступу на Мюнхенській безпековій конференції Петро Порошенко закликав світове співтовариство не поступатися цінностями вільного світу і не послаблювати санкції проти Росії. Він також вказав на неприпустимість визнання проведення виборів президента Росії в окупованому Криму та відновлення прав делегації РФ у ПАРЄ.