Міністри закордонних справ Вірменії, Азербайджану та Росії Зограб Мнацаканян, Джейхун Байрамов і Сергій Лавров взяли спільний документ за підсумками переговорів в Москві щодо Нагірного Карабаху, які тривали більше 10 годин, передає Укрінформ, посилаючись на ТАСС.
За словами Лаврова, на переговорах з приводу невизнаної "республіки" досягнута домовленість про припинення вогню з 12:00 (за Києвом) 10 жовтня.
ЗМІ відзначають, що напередодні зустрічі президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив про можливість перемир'я, яке залежить від позиції Вірменії. Алієв упевнений, що Єреван хотів "зробити переговорний процес нескінченним". На його думку, конфлікт слід врегулювати на основі принципів Мінської групи Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ).
Також Азербайджан і Вірменія повернуться до переговорів в Мінському форматі для мирного врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі. Формат переговорів не зміниться.
Нагадаємо, вранці 27 вересня карабахський конфлікт спалахнув з новою силою. Сторони конфлікту - Вірменія і Азербайджан - звинуватили один одного в наступальних діях і ракетний обстріл житлових кварталів в регіоні Арцах (нинішній Нагорний Карабах і прилеглі території).
Обидві держави оголосили військовий стан, а Вірменія - ще і загальну мобілізацію.
Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією почався через Нагірний Карабах в 1988 році, коли населена переважно вірменами Нагірно-Карабахська автономна область заявила про вихід з Азербайджанської РСР. Нагорний Карабах і сім прилеглих до нього районів - 20% території Азербайджану - знаходяться під окупацією збройних сил Вірменії. У травні 1994 року сторони досягли режиму припинення вогню. Територіальний конфлікт не врегульовано до сих пір.
Баку почав наступ в Нагірному Карабасі, прагнучи відновити суверенітет над регіоном. Найближчі дні покажуть, чи вдасться Азербайджану досягти своєї мети. Поки ж азербайджанська армія взяла під контроль шість населених пунктів регіону і кілька стратегічних висот в зоні конфлікту. Про те, що відбувається в Нагірному Карабасі, читайте в статті Володимира Кравченка «Осіннє загострення».