Олег Сенцов голодує вже 92 дні. Український режисер і письменник, якого затримали російські силовики в анексованому Криму ще в 2014 році, голодує з 14 травня на знак протесту. Він вимагає звільнення всіх українських в'язнів Кремля. 42-річний батько двох дітей поставив своє життя на кін заради своїх братів по нещастю. Сенцов відмовився від помилування лише для себе, пише The Washington Post, передає УНІАН.
Доля Сенцова в руках Путіна. Ходили чутки про те, що Україна і Росія домовляються про обмін полоненими. Але люди, знайомі з ситуацією Сенцова кажуть, що така перспектива зараз сумнівна. Російська влада, схоже, вирішили довести Сенцова до смерті, щоб це стало жорстоким прикладом для інших. Чому Путін вибрав такий провокаційний курс дій? Один з вірогідних пояснень - впертість Путіна. Сенцов з Криму і російська влада не раз називала його громадянином Росії. Обмін Сенцова може підірвати всі юридичні міфи Москви. Але ризикувати голодною смертю людини, за станом якого слідкує весь світ – небезпечний політичний крок будь-якого уряду.
Вісім років тому на Кубі помер Орландо Запата Тамайо після 86 днів голодування. Його смерть викликала масові протести і розглядалася як поразка для американсько-кубинських відносин. Тодішній кубинський лідер Рауль Кастро висловив співчуття Запаті. Хтось може подумати, що Сенцов бере приклад з радянського письменника і дисидента Анатолія Марченка, який почав голодувати в 1986. Вимогою Марченка тоді було звільнення всіх в'язнів СРСР. Дослідники розглядають смерть Марченка і шум навколо неї як одну з причин, чому тодішній президент СРСР Михайло Горбачов вирішив випустити велику кількість політичних в'язнів протягом того ж року.
Складно передбачити наслідки в разі смерті Сенцова. В його рідній Україні мас-медіа пильно стежать за його долею - там спалах невдоволення неминуча. Антиросійські настрої ще більше посиляться, напругу в регіонах теж може зрости. Російські активісти під натхненням від сміливості Сенцова перед репресіями Кремля, публічно вимагають звільнення режисера. Не виключено, що смерть режисера дасть поштовх хвилі ще більш масштабного невдоволення політикою Путіна. Втім, глава Кремля, схоже, відчуває себе впевнено при тому, що вибори і футбольний Мундіаль вже позаду. Тому він не боїться цих ризиків. Очевидне нехтування президента Дональда Трампа правами людини, ймовірно, теж додає Путіну впевненості. Держдепартамент США в червні закликав звільнити Сенцова. З тих пір Держдеп мовчав. Трамп під час зустрічі з Путіним говорив про Сенцова та про інших "політичних". Але це робили і попередники Трампа.
Байдужість Путіна до критики - не новина. Повна відмова уряду США від ролі головного поліцейського в питанні порушень прав людини в Росії – це щось нове. Але інші заповнили вакуум. Президент Франції Макрон постійно говорив про Сенцова і знову згадав про нього на вихідних.
Випадок українця може стати сигналом для інших світових диктаторів, як вести себе за умови, якщо вони будуть знати, що лідер демократичного світу промовчить про порушення. З кожним днем Сенцов все більше слабшає. Але у світі, де моральна сміливість починає програвати, його натиск і готовність боротися з тиранією стали дороговказною зіркою.
У листі з російської колонії Сенцов писав про свою участь у Євромайдані: "Коли я останній раз ходив на Майдан, де люди вже почали вмирати, моя мати сказала: "Чому ти туди ходиш? У тебе двоє дітей!". І я відповів, що це було саме тою причиною. Я не хочу, що вони жили в країні рабів".
Те, чим готовий пожертвувати Сенцов – очевидно, але що змушує ризикувати Путіна?