Золото, з якого Монетний двір США карбує інвестиційні монети, проходить через мексиканські ломбарди і видобувається на територіях, контрольованих колумбійським наркокартелем Clan del Golfo. До такого приголомшливого результату дійшли журналісти New York Times, які три роки відстежували ланцюжок поставок золота.
Як усе починалося
У грудні 2023 року золото коштувало понад $2 000 за унцію. До моменту завершення розслідування, навесні 2025 року, його ціна перевищила $5 000 за унцію, що стало історичним рекордом. Журналіст New York Times Джастін Шек спостерігав за зростанням цін упродовж двох десятиліть і паралельно вивчав дані про те, як нелегальний золотовидобуток знищує ліси Амазонії та регіон Сахель в Африці, фінансуючи терористів і провокуючи збройні конфлікти.
Його редактор Метт Апуццо сформулював ключове питання: чи не є масове скуповування золота багатими інститутами, з метою захисту від нестабільності, джерелом ще більшої нестабільності? Інакше кажучи: чи купують найбільші та найавторитетніші продавці золота в США і Європі той самий метал, що й терористичні угруповання?
Як обходять закон
За американським законодавством, Монетний двір США (United States Mint: державна установа, що виробляє офіційні монети країни, зокрема інвестиційні золоті монети серії American Eagle — ред.) зобов'язаний використовувати виключно золото американського походження для виробництва інвестиційних монет. Представник Монетного двору підтвердив журналісту на початку розслідування: установа закуповує лише вітчизняний метал.
Однак перевірка за базою даних торгових записів показала іншу картину. Постачальники Монетного двору імпортували буквально тонни іноземного золота. Самі постачальники пояснили: вони переплавляють весь метал разом, іноземний і американський, і продають злитки, що вийшли, Монетному двору.
Після більш ніж року роботи, сотень дзвінків, вивчення торговельних документів та аналізу 40 років законодавчої історії Шек встановив механізм: Монетний двір США купує іноземне золото, проте з юридичної точки зору вважає його "американським".
Десятиліттями керівництво Монетного двору застосовувало розширювальне трактування закону. Закупівлі велися з найрізноманітніших джерел:
- Демократична Республіка Конго;
- Мексиканські ломбарди;
- Південноамериканські брокери.
Доповідь федерального контролера 2024 року (аналог Рахункової палати у США — ред.) зафіксувала: Монетний двір припинив запитувати у постачальників інформацію про походження металу понад 20 років тому.
Журналіст встановив контакт із техаським посередником, який заявив: двоє його найбільших клієнтів — прямі постачальники Монетного двору США. Торгові документи засвідчили: цей посередник імпортував золото від колумбійської компанії з сумнівною юридичною історією.
У серці території картелю
Розслідування привело журналістів до міста Каукасія — золотодобувний бумтаун (місто, що переживає різке економічне піднесення за рахунок видобутку ресурсів — ред.), що перебуває під контролем угруповання Clan del Golfo.
Clan del Golfo — одна з найбільших колумбійських злочинних організацій, занесена США до списку терористичних. Угруповання контролює наркоторгівлю і золотовидобуток на півночі Колумбії, застосовуючи насильство для утримання територій.
Процвітання золотого бізнесу в Каукасії помітно неозброєним оком: нічні клуби, магазини, що торгують новітніми екскаваторами для видобутку, озброєна охорона біля вантажівок Brinks, завантажених мішками з металом. Журналісти зустрілися з різними фігурами золотої галузі:
- Брокери і дрібні старателі;
- Представники великих компаній, що видобувають золото з річкових опадів;
- Керівник шахтарської профспілки, чий колега незадовго до зустрічі був убитий;
- Нелегальний торговець, який рекламує свій бізнес в Instagram.
Де починається ланцюжок
Зрештою джерело вивело журналістів на місце під назвою Ла-Мандінга — - державне скотарське ранчо, де нелегальні старателі руйнують землю високонапірними шлангами. Метод гідромоніторного видобутку передбачає розмивання ґрунту потужними струменями води для вилучення золотих частинок, але він завдає серйозної екологічної шкоди і в більшості країн суворо регулюється або заборонений.
За словами самих старателів, картель Clan del Golfo контролює це місце: гірники платять щомісячний внесок за право видобувати золото на цій землі. Схема руху металу виглядає наступним чином:
- Старателі видобувають золото і платять картелю;
- Продають метал трейдерам, які також платять картелю;
- Трейдери збувають золото експортеру;
- Експортер відправляє метал техаському посереднику;
- Посередник постачає золото постачальникам Монетного двору США.
Реакція на факти
Після того як журналісти представили свої знахідки учасникам ланцюжка:
- Монетний двір звинуватив постачальників;
- Постачальники заявили, що покладаються на техаського посередника в питаннях перевірки походження металу;
- Техаський посередник послався на мексиканського партнера;
Міністерство фінансів США, якому підпорядковується Монетний двір, відкинуло наявність системної проблеми. Його позиція: практика закупівель іноземного золота для інвестиційних монет не порушує закон.
Однак після публікації розслідування пресслужба Міністерства фінансів повідомила: відомство проводить перевірку закупівельної діяльності Монетного двору і посилило стандарти: відтепер США мають бути "основним", а не єдиним джерелом золота, що закуповується. Показово, що формулювання "основне джерело" тепер відкрито дозволяє використання іноземного металу.
Раніше в прибережному мексиканському курортному місті Акапулько, у південно-західному штаті Герреро, було вбито мексиканського журналіста Нельсона Матуса — директора місцевого новинного сайту Lo Real de Guerrero. Його застрелили в машині на парковці біля магазину. Він займався розслідуваннями угод наркокартелів.