Парламентські вибори в Грузії відзначилися гострою поляризацією та значною напруженістю. Міжнародні спостерігачі повідомили, що виборчий процес відбувся на тлі занепокоєння щодо нового закону про "прозорість іноземного впливу", який може обмежувати свободу громадянського суспільства. Напруженості також додала суперечлива передвиборча кампанія та звинувачення в тиску на виборців. Крім того, спостерігалися маніпуляції провладних структур у виборчій кампанії, застосування адмінресурсу, присутність російського впливу.
Про це повідомляється на сайті ОБСЄ.
Місія зі спостереження, до складу якої увійшли представники ОБСЄ, ПАРЄ, ПА НАТО та Європарламенту, зауважила, що правляча партія "Грузинська мрія" мала значні переваги в ресурсах і доступі до медіа, що сприяло нерівним умовам змагання. Учасники місії висловили занепокоєння, що нове законодавство погіршує можливості незалежних громадських організацій вільно працювати, а спостерігачі зафіксували випадки тиску і залякування на виборах, особливо у сільській місцевості. Низка громадських організацій звітувала про випадки нападів та тиску на їхніх представників, що ускладнює їхню діяльність.
Спостерігачі також звернули увагу на скорочення кількості жінок у списках партій через скасування гендерних квот. Це негативно позначилося на представництві жінок у виборчих процесах, оскільки їх участь у кампаніях залишалася вкрай обмеженою через стереотипи та перешкоди. Як зазначила Піа Каума, голова делегації ПА ОБСЄ, зменшення кількості жінок серед кандидатів заважає розвитку різноманітного і представницького парламенту.
Попри виклики, виборчий день пройшов мирно, хоча спостерігачі зафіксували випадки залякування виборців і порушення таємниці голосування. Медіа-середовище в Грузії залишається дуже поляризованим і в значній мірі фінансується політичними гравцями, що призводить до значної політичної упередженості у висвітленні виборів.
Після підрахунку понад 99% бюлетенів стало відомо, що "Грузинська мрія" здобула близько 54% голосів, отримавши 89 із 150 місць у парламенті. Цього достатньо для збереження контролю над урядом, однак недостатньо для абсолютної більшості, яка дозволила б вносити конституційні зміни. Попри значні сумніви, влада запланувала провести перше засідання парламенту у звичайному режимі, а прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе заявив, що уряд буде затверджено, попри відмову опозиції визнати результати виборів.
Представники міжнародної місії наголосили, що політична поляризація, мова ненависті та тиск на опозицію негативно позначилися на виборах. Антоніо Лопес-Істуріз Вайт, голова делегації Європарламенту, висловив глибоке занепокоєння через "відкат демократичних стандартів" у Грузії, який, за його словами, став очевидним під час цього виборчого процесу.
На прес-конференції за підсумками виборів представник Європарламенту виклав декілька тез:
протягом передвиборчої кампанії провладна партія використовувала антизахідну риторику, дезінформацію, російські наративи, маніпуляції конспірологічні теорії. Натомість партія йшла із закликом на білбордах про євроінтеграцію;
фіксували тиск на опозицію та незалежні медіа;
правляча партія поставила людей перед вибором – або ви обираєте нас і ви за мир, або ви обираєте війну і опозицію;
наглядачі Європарламенту були здивовані, що на виборчих дільницях були камери, які знімали людей;
фіксували багато незрозумілих наглядачів, які не могли пояснити, звідки вони;
Європарламент буде підтримувати демократичні прагнення народу Грузії.
Нагадаємо, 26 жовтня у Грузії проходили парламентські вибори. За даними ЦВК, перемогла "Грузинська мрія", яка отримала підтримку 54,08% виборців та перебуває при владі вже 12 років. Водночас проєвропейські опозиційні партії отримали 37,58% голосів. Опозиція вже оголосила, що не визнає результатів виборів у країні та анонсувала акції протесту. Про невизнання підсумків виборів заявили й авторитетні неурядові організації, які спостерігали за виборами.