Нові переговори в Мінську щодо завершення конфлікту в Донбасі цього разу можуть справді завершитися тривалим перемир'ям. І запеклі бої на Сході України перед початком діалогу в столиці Білорусі підтверджують це.
Про це пише Леонід Бершидський на сторінках Bloomberg. Він нагадує, що наразі запеклі бої тривають в місті Дебальцеве, де проросійські терористи намагаються взяти українських солдатів в облогу. А в цей же час під Маріуполем добровольці батальйону "Азов" пішли в наступ проти сил бойовиків і заявляють про звільнення кількох населених пунктів в агломерації портового міста.
Це найбільша ескалація конфлікту на Сході України з минулої осені. На думку Бершидського, операції бойовиків і "Азову" - це спроба Москви і Києва посилити свої позиції перед переговорами в Мінську.
В пресі повідомляли, що президент Франсуа Олланд і канцлер Ангела Меркель пропонують створити 50-кілометрову демілітаризовану зону вздовж розмежувальної лінії між позиціями української армії і терористів. Київ у свою чергу наполягає, щоб ця зона була сформована вздовж лінії згідно з попередніми Мінськими домовленостями.
"Але обидві сторони розуміють, що компроміс можливий за умови, що бойовики отримають більш вигідну позицію", - пише автор.
На його думку, наступ батальйону "Азов" має сенс в цьому контексті. Завдяки успіхам його операції Київ зможе показати, що здатний ефективно опиратися. І все, що йому потрібно, це оборонне озброєння від США. Гіпотетична передача такої зброї Україні теж стала аргументом в руках дипломатів ЄС і Києва. Президент США Барак Обама в понеділок заявив, що його адміністрація розглядає можливість військової допомоги Україні, якщо дипломатія не спрацює.
При цьому, на думку автора, Вашингтон дуже вірно уникає безпосередньої участі в переговорах з Москвою, враховуючи антиамериканську риторику в Росії і неприязнь між Обамою і Путіним. Та позиція США дала європейським дипломатам чіткий "батіг", який передбачає введення нових санкцій і озброєння України, і "пряник", який включає незначні територіальні поступки терористам. Таким чином, переговори в Мінську перетворюються на чіткі торги, до яких кожна сторона підготувалася настільки добре, наскільки могла.
Порошенко в цій ситуації має найслабшу позицію, але й найгострішу потребу відстояти розмежувальну лінію між українськими військовими і бойовиками згідно з осінніми Мінськими угодами.
"Путін, у свою чергу, вірогідно погодиться на нову угоду, якщо проросійські бойовики здобудуть незначну перевагу у порівнянні з вереснем. Таким чином, російські націоналісти не будуть звинувачувати його у зраді бойовиків і він зможе позбутися війни, яка йому не потрібна на фоні найглибшої економічної кризи за весь час його президентства. Ось чому він погодився особисто взяти участь в переговорах", - йдеться в статті.
Меркель зі свого боку застосує всі свої навички в дипломатії, щоб закінчити конфлікт в Донбасі, які коштували їй дуже багатьох зусиль. У результаті, після сьогоднішньої зустрічі в Мінську може бути створена демілітаризована зона між позиціями терористів і української армії. Також можливо будуть введені міжнародні миротворчі сили, участь Росії в яких буде дуже обмеженою, а також сторони домовляться надалі проводити діалог щодо долі Донбасу.
Сьогодні також Порошенко назвав переговори в Мінську "критичною датою" в історії України. При цьому Порошенко повідомив, що і він, і уряд готові до вирішення ввести воєнний стан на всій Україні. У другій половині дня середи, 11 лютого, в Мінську пройде зустріч президентів у "нормандському форматі" - лідерів України Петра Порошенка, Франції Франсуа Олланда, канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента РФ Володимира Путіна.