Жорстка промова канцлера Німеччини Ангели Меркель на саміті G20 проти режиму Володимира Путіна може означати, що Берлін згортає свою "східну політику".
Про це сьогодні на сторінках The Guardian пише оглядач Наталі Нугерід. Вона підкреслює, що зміна зовнішньої політики Німеччини може стати найбільшим геополітичним зсувом у Європі. Сили на континенті можуть змінити свої позиції.
"Путінська потужна мережа його "шанувальників", які в Німеччині закликають його "зрозуміти", тепер буде дуже ретельно перевірена. Інші європейські країни будуть уважно стежити за змінами в відносинах Німеччини і Росії. Також це демонструє важливість німецько-американських відносин, на які адміністрація Обами покладається у випадку російського реваншизму після Холодної війни", - йдеться в статті.
Оглядач зауважує, що в під час виступу в Австралії німецький канцлер у кількох реченнях зобразила режим Путіна не просто як регіональну проблему, а як серйозну загрозу добробуту всієї Європи.
Спочатку вона нагадала, як континент занурився у Першу світову війну в 1914 році "через нездатність йти на компроміси" і покладання "на військове вирішення суперечок".
"Це прозвучало як опис дій Путіна в Україні. Потім вона нагадала, як європейський проект був збудований в умовах конфліктів у ХХ столітті на базі спільних цінностей. Але вона попередила: "Все ще є сили, які вірять у закон сильних і не вірять у силу закону", - нагадавши, що Росія ставиться до України, як до своєї сфери впливу", - цитує Меркель оглядач.
Автор нагадує, що завдяки "східній політиці", яку Берлін взяв за основу своєї дипломатії з 1969 року, Німеччина стала головним партнером Росії. Ця стратегія була націлена на подолання поділу на Схід і Захід в Німеччині, а згодом і в Європі, за допомогою нових економічних і дипломатичних зв'язків.
Попередник Меркель канцлер Герхард Шрьодер довів "східну політику" до "цинічної кульмінації", будучи близьким другом Володимира Путіна. Видання нагадує, що в часи війни в Іраку Шрьодер "підіграв" Путіну, відмовившись відправляти німецький контингент в близькосхідну країну. А нині, коли Росія вторгнулася в Україну і Європа оголосила ізоляцію російського президента, він запросив Путіна до себе на вечірку і перед фотокамерами журналістів тепло обіймався з ним.
Однак Меркель зосередила свою увагу на економічній складовій "східної політики". Саме тому роль німецького канцлера у питанні введення санкцій була настільки важливою. Кремль спробував пояснити усі дії проти Росії "диктатом США", про який час від часу говорять і німці. Однак Національна служба безпеки ФРН зауважує, що російська жорстка пропаганда проти України і брехня про збитий малайзійський "Боїнг 777" зачепила спогади німців про "Штазі" і нацистський період.
Опитування демонструють, що більше 80% німців вважають, що Росії довіряти не можна. А заява Путіна про те, що пакт Рібентропа-Молотова не був чимось поганим, ще більше налаштувала суспільство проти режиму російського президента.
"Розворот Німеччині від Росії стане джерелом задоволення в Польщі, Балтії і Грузії, де бояться російського авантюризму", - пише оглядач.
Однак Меркель також доведеться мати справу з проблемами всередині Німеччини, де нині досить багато тих, хто закликає "зрозуміти Росію". Також на користь Путіна будуть грати італійське індустріальне лобі і деякі центральноєвропейські країни: Угорщина і Чехія.
"Меркель у своїй промові підкреслила, що стратегія Путіна "не переможе", але шлях подолання може бути довгим і тернистим", - йдеться в статті.
Канцлер Німеччини також побачила порушення Росією міжнародного права в Україні. А 25 листопада Ангела Меркель знову підтвердила прихильність санкціям проти Росії. "Поки Росія не робить ніяких, або достатніх дій для вирішення цієї кризи, нам необхідні економічні санкції. Вони неминучі, але я знаю, що вони також болючі для німецької та європейської економіки", - пояснила Меркель німецьким і європейським бізнесменам мотиви політики ЄС.