UA / RU
Підтримати ZN.ua

Мер Кишинева пропонує приєднати Молдову до Румунії – Wyborcza

За його словами, так країна швидко "вступить" в ЄС і НАТО.

Мер Кишинева Дорін Кіртоаке закликав молодь брати приклад з сирійських біженців і "стерти кордони" між Румунією і 3. На думку політика, приєднання до сусідньої країни – це найшвидший спосіб для його країни вступити в ЄС.

"Найкоротший шлях до Євросоюзу лежить через знищення кордонів, прикордонних пунктів і бар'єрів, які відділяють Молдову від Румунії. Таким чином ми можемо також швидко потрапити під охорону НАТО", - сказав 37-річний мер столиці Молдови, повідомляє Gazeta Wyborcza.

Кіртоаке – один із найпопулярніших політиків країни, а також заступник голови проєвропейської "Ліберальної партії". На його думку, якби молдовська молодь вирушила масово в напрямку румунського кордону, то "молодь Румунії так само масово вирушила б на зустріч".

Польське видання нагадує, що молдовани і румуни мають спільну історію, мову і культуру. До Другої світової війни території сучасної Молдови входили до складу Румунії. Лише в 1940 році через пакт "Рібентропа-Молотова" молдовські землі захопив СРСР.

Нагадаємо, що політична ситуація у країні не спокійна. Нещодавно у Молдові пройшли багатотисячні антиурядові мітинги. На мітингу в Кишиневі була прийнята резолюція з вимогою розслідування Інтерполом діяльності олігарха Плахотнюка, якого звинувачують у підвищенні тарифів на електроенергію та газ, а також отриманні 18 млн дол від Росії, підкуп суддів, і виведення з банківської системи великих сум грошей.

29 жовтня в Молдові проєвропейський уряд відправили у відставку. За рішення проголосували 65 з 101 депутата, представлені соціалістами, комуністами і представниками демократичної партії.

Уряд Стрільця не зміг протриматися більше 100 днів. Парламент затвердив кабінет міністрів на чолі з Валеріу Стрільцем 30 липня цього року. Раніше Стрілець звинувачував проросійські сили у спробах збити Молдову з її курсу на європейську інтеграцію.

З весни 2015 року в Молдові триває політична криза. За цей час уряд змінився двічі. З 6 вересня в Кишиневі стартували масові акції протесту з вимогою "перезавантаження" системи.