Антиурядові демонстрації, найбільші в Ірані після суперечливих президентських виборів 2009 року, призвели до безладів у країні та щонайменше до 20 загиблих. Протести почалися 28 грудня у Мешхеді і тривають донині в багатьох містах країни: Тегерані, Керманшасі, Кумі, Ширазі, Табризі, Решті, Ісфахані, Хамадані, Сарі, Кучані, Сабзеварі, Хорамабаді, Ахвазі та ін.
За даними на ранок 2 січня, вже загинули два десятки людей, у тому числі троє поліцейських. Так, лише під час нападу на поліцейську дільницю в місті Кахдаріджан було вбито шість осіб. Як заявило державне телебачення Ірану, повстанці намагалися вкрасти зброю зі сховища правоохоронців. Тим часом в Тегерані за три дні було затримано 450 осіб. Влада Ірану поки не оприлюднила загальнонаціональну цифру арештів.
За участь в акціях затриманим загрожує покарання аж до смертної кари. Деякі протестувальники постануть перед судом за звинуваченням у порушенні національної безпеки й нанесенні шкоди суспільній власності. Тим часом революційний суд Ірану вже розглядає справи, пов'язані з можливими спробами скинути уряд, повідомляють місцеві інформагентства.
Після перших протестів 28 грудня, наступного дня влада застерегли іранців від участі у подальших акціях, особливо в столиці країни. За словами віце-губернатора Тегерана з питань безпеки Мохсена Хамедані, поліція буде жорстко припиняти подібні протести, на які "немає дозволу". На його думку, ці акції організовують іранські опозиційні групи з-за кордону.
У зв'язку з протестами в Ірані заблокували Telegram та Instagram. Влада пояснила таке рішення необхідністю "підтримання миру й безпеки громадян". Facebook, якому належить Instagram, ніяк не прокоментував ситуацію. Засновник месенджера Telegram Павло Дуров пов'язав це блокування зі своєю відмовою заблокувати канали, які використовуються протестувальниками.
Масові протести в Ірані почалися через слабку економіку та різкий стрибок цін на продовольство. Однією з головних причин називають також наслідки угоди 2015 року між Іраном та західними країнами з приводу ядерної програми – іранці розраховували, що всі обмеження знімуть, але цього не сталося. Потім з'явилися й антиурядові гасла, в тому числі ті, що стосуються президента Хасана Рухані.
У свою чергу іранська влада звинуватила США і їхніх союзників у підбурюванні до безладів та погіршенні нинішнього становища в країні. Як відомо, іранські лідери часто звинувачують США, Ізраїль та Великобританію у прагненні повалити клерикально контрольований уряд. Так, президент Рухані заявив про те, що "США і сіоністський режим (Ізраїлю, - ред.)" таким чином відреагували на досягнення Ірану на Близькому Сході. На думку президента, протестуючих можуть підтримувати й саудити - у 2016 році Саудівська Аравія остаточно розірвала дипломатичні відносини з Іраном після нападу на посольство.
Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї також заявив про те, що за протестами стоять "вороги країни", які використовують "гроші, зброю, політичні заяви й розвідку з метою створення проблем для ісламської системи".
Тим часом президент США Дональд Трамп у вівторок написав у Twitter, що "народ Ірану, нарешті, виступає проти жорстокого та корумпованого іранського режиму". Лідер США підтримав протестуючих іранців.