Білоруський диктатор Аляксандр Лукашенка на фоні нових військових навчань заявив, що Білорусь готується до війни. Експерти по-різному оцінили заяви самопроголошеного президента Білорусі, пише Володимир Кравченко у статті «З ким готується воювати Лукашенка й чи відправить він війська в Україну?».
Так, запрошений експерт берлінського Центру Карнегі Артем Шрайбман у коментарі ZN.UA, звернув увагу на те, що Лукашенка не сказав нічого нового. Адже в тій чи тій варіації він постійно говорить про війну.
Своєю чергою головна редакторка інтернет-видання «Хартія-97» Наталя Радіна переконана, що самопроголошеного президента треба розуміти буквально. Зокрема, за її словами, Лукашенка погрожує й Україні, й Заходу, готуючись до нападу.
Тоді як народний депутат України Богдан Яременко, який упродовж багатьох років займається білоруським кейсом, вважає, що заяви Лукашенки — це демонстрація лояльності російському лідерові, елемент його гри з Путіним. Мета цієї гри — залишитися живим і при владі.
«Нині Лукашенку розглядають як геть несамостійну постать, готову виконати все, що накаже Путін. Частка правди в такій оцінці є: із серпня 2020 року, відколи Мінськ опинився в міжнародній напівізоляції, персональна залежність Лукашенки від хазяїна Кремля різко зросла. Власне, як і залежність Білорусі від Росії, хоча Мінськ і намагається розбавити ці відносини між клієнтом і патроном, розвиваючи контакти з Китаєм, арабськими монархіями й африканськими державами», – пише Кравченко.
При цьому Радіна також констатує, що режим Лукашенки існує завдяки Кремлю.
Попри це, білоруський диктатор має певну автономію у внутрішній політиці, економіці, кадрових рішеннях. Але ступінь автономії не варто перебільшувати.
«Вона закінчується, коли йдеться про оборонний сектор, військові та геополітичні інтереси Росії. Й не варто забувати, що російська влада вважає незалежність Білорусі, так само як і України, непорозумінням», — додав Шрайбман.
Водночас як пише Кравченко, відкритим залишається питання, наскільки Лукашенка контролює білоруські силові структури. Також невідомо, як поведуться армія, внутрішні війська та спецслужби в разі, якщо Кремль захоче встановити повний контроль над другою частиною Союзної держави, поставивши на чолі Білорусі свою людину.
Втім, наразі Кремль не здійснює спроб змістити Лукашенку, з яким у Путіна нині — період теплих взаємин.
«Звісно ж, роль клієнта не влаштовує Лукашенку: він бачить у своїй залежності від Кремля загрозу собі, своїй родині, своїй владі. Але після виборів 2020 року Лукашенка позбавив себе можливості вести самостійну партію, граючи на суперечностях Росії та Заходу. У підсумку політика його авторитарного режиму, природно дрейфуючи, стає дедалі більш проросійською. Водночас у офіційному наративі залишається трохи місця й для незалежної Білорусі», – підсумував Кравченко.
Білоруський диктатор Аляксандр Лукашенка робитиме все, аби його країна не брала прямої участі у російсько-українській війні. І хоча зараз Владіміра Путіна влаштовує пасивна роль Білорусі, варто пам’ятати, що господар Кремля при бажанні також зробив би все, аби втягти РБ безпосередньо у бойові дії.