Лінас Лінкявічюс, голова МЗС Литви, допускає, що Росія може здійснити вторгнення в Білорусь, тому ЄС, за його словами, повинен надіслати Москві відповідний сигнал. Про це пише видання «Європейська правда».
"Ми вчора бачили знову заяви про можливі резервні сили, готові до відправки. Цього наразі не трапилося, але ми не можемо виключати цього вторгнення, яке, ймовірно, відбудеться під прикриттям договірних зобов'язань", - сказав литовський міністр.
За словами Лінкявічюса, наразі немає ніяких підстав для того, аби Росія відправила свої війська в Білорусь. Також він заявив, що на сьогодні немає й передумов для зміни політики ЄС щодо Росії.
"Ми повинні зберігати тиск і санкції, тому що причини, з яких були запроваджені санкції, не зникли", - сказав міністр.
Президент РФ Володимир Путін розповів про те, що Росія на прохання Олександра Лукашенка створила резерв співробітників правоохоронних органів, але обіцяв не залучати російських силовиків, поки "ситуація не вийде з-під контролю".
9 серпня в Білорусі відбулися вибори президента, Олександр Лукашенко, який править країною з 1994 року, брав участь в них вже в шостий раз. Згідно з офіційними даними ЦВК, він отримав 80%, а Світлана Тіхановском - 10% голосів виборців.
ОМОН застосував проти мітингувальників водомети, світлошумові гранати і гумові кулі. Тисячі людей були затримані і побиті силовиками. Серед мітингувальників є загиблі і зниклі безвісти.
Після цього було оголошено загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися десятки державних підприємств.
Євросоюз, США, НАТО і Рада Європи констатували, що вибори в Білорусі не були ні прозорими, ні демократичними, і закликали офіційний Мінськ поважати права і свободи громадян.
ЄС відмовився визнавати результати виборів і анонсував санкції проти чиновників режиму Лукашенка.
Про те, що зараз відбувається в Білорусі і навколо білоруської революції читайте в статті Андрія Паливоди "Ні війни, ні миру ".