UA / RU
Підтримати ZN.ua

Лісові пожежі у 2025 році завдали рекордних збитків, попри зменшення площі займання

Через розширення африканських угідь ландшафти розділяються, що заважає поширенню пожеж у саванах.

Фото ілюстративне.

Фото ілюстративне.

Попри те, що у 2025 році загальна площа земель, охоплених пожежами у світі, стала однією з найменших за останні десятиліття, наслідки окремих загорянь виявилися особливо руйнівними. До такого висновку дійшли автори нового міжнародного дослідження, повідомляє The Guardian.

За даними вчених, торік пожежі знищили близько 335 мільйонів гектарів територій. Це другий найнижчий показник з 2002 року. Дослідники пов'язують тенденцію насамперед із розширенням сільськогосподарських угідь в Африці, які розділяють природні ландшафти та ускладнюють поширення великих пожеж у саванах.

Читайте також: У Чорнобильській зоні досі гасять масштабну лісову пожежу: вогонь поширився на 1200 га

Минулий рік запам'ятався низкою масштабних катастроф. Серйозних збитків завдали пожежі Палісейдс та Ітон у штаті Каліфорнія, які стали одними з найбільш руйнівних в історії США. В Іспанії та Португалії вогонь знищив понад 500 тисяч гектарів території, а Південна Корея пережила найбільший і найсмертоносніший сезон лісових пожеж за всю історію спостережень. Водночас у Великій Британії зафіксували рекордну площу вигорілих земель, зокрема через так звану “мегапожежу” у Шотландії, яка охопила понад 100 тисяч гектарів.

Згідно з дослідженням, на пожежі припало понад 38% усіх застрахованих збитків від погодних катастроф у 2025 році. Провідний автор роботи, кліматолог з Університету Східної Англії Метью Джонс, наголосив, що загальна площа займання більше не відображає реальних масштабів шкоди.

“2025 рік показує, що “тихий” рік пожеж у світі все ще може бути руйнівним. Ми спостерігаємо зростальний розрив між загальною площею спалених земель та реальними наслідками”, — заявив Джонс.

Читайте також: Лісова пожежа біля Коринфа: понад 180 рятувальників борються з вогнем у горах

Науковці пов'язують посилення ризиків із глобальним потеплінням. У Каліфорнії та Південній Кореї сильні вітри й пересохла рослинність сприяли стрімкому поширенню вогню через густонаселені райони, що призвело до великої кількості жертв, евакуацій та руйнування інфраструктури. У країнах Середземномор'я додатковим фактором стали тривалі посухи та екстремальна спека.

За словами прикладного математика з Університету Аліканте, який не брав участі в дослідженні, Девіда Гарсії, кліматичні зміни не створюють пожеж безпосередньо, але роблять рослинність більш легкозаймистою та підвищують ризик виникнення масштабних загорянь. Попередні дослідження показали, що погодні умови, які сприяли великим пожежам в Іспанії та Португалії, стали у 39 разів імовірнішими через глобальне потепління.

Попри загальне скорочення площі пожеж і пов'язане з цим зниження глобальних викидів вуглецю до третього найнижчого рівня за час спостережень, ситуація в Канаді залишається критичною. Там уже третій рік поспіль фіксують рекордні викиди від лісових пожеж. З 2023 року бореальні ліси Північної Америки викинули близько 4 мільярдів тонн CO₂ — більше, ніж за попередні 15 років разом.

Читайте також: Лісова пожежа в Оропосі: до ліквідації вогню залучили понад 200 рятувальників і 13 літаків

Дослідники також нагадують про вплив диму на здоров'я людей. Згідно з окремим дослідженням, опублікованим у 2025 році, токсичні частинки від канадських пожеж 2023 року могли бути пов'язані зі смертю близько 82 тисяч людей через забруднення повітря.

Іспанський ландшафтний еколог Адріан Регос зауважив, що навіть невелика кількість екстремальних пожеж здатна визначити руйнівні наслідки всього сезону, що зараз чітко простежується по всій Південній Європі. За його словами, зміна клімату збільшує ризик пожежонебезпечних умов, а занедбання сільських територій призводить до накопичення горючих матеріалів і робить ландшафти більш вразливими до швидкого вогню. 

“Тому завдання полягає не лише у зменшенні кількості пожеж, але й у підвищенні стійкості ландшафтів та громад до екстремальних подій”, — підсумував Регос.

За прогнозами вчених, до кінця століття через кліматичні зміни від 7% до 16% видів наземної флори можуть втратити понад 90% своїх природних територій існування. Найбільш уразливими є: арктичні рослини, третина видів евкаліптів та флора посушливих регіонів.