Наступного місяця лідери НАТО зберуться у Вашингтоні на щорічний саміт, де перед ними постануть одні з найгостріших питань за всю 75-річну історію організації — від війни в Україні до того, яку роль вона взагалі має відігравати, в умовах зростання напруженості в Азії. На тлі таких потрясінь — і призначення першого за десять років нового генерального секретаря Альянсу (Єнса Столтенберга, який йде у відставку, замінить колишній прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте) — сьогоднішнім лідерам НАТО не завадило б повчитися на історії організації, вважає Пітер Еппс, оглядач з питань глобальної оборони.
Протягом місяців, що послідували за початковим наступом на Україну, країни Східної і Центральної Європи, особливо країни Балтії рішече виступали за необхідність посилення захисту. НАТО змогло швидко перекинути сили для посилення свого східного флангу. За останні два роки було зроблено величезні кроки в розробці планів захисту континенту.
Починаючи з Кореї в 1950 році й до сьогоднішнього дня, війни точаться за межами кордонів Альянсу, але поки що не на його території. Й Альянс може продовжувати хвалитися тим, що не втратив жодного сантиметра території.
Проте наступні 25 років НАТО обіцяють бути, можливо, навіть більш складними, ніж перші 75. Вперше піднесення Китаю і цілком реальна перспектива конфлікту навколо Тайваню означає, що Європа більше не може бути пріоритетом номер один для Вашингтона, зазначає Еппс.
Перспектива повернення адміністрації Трампа ще більше налякала європейських союзників, хоча дипломати кажуть, що було б помилкою говорити про "паніку". Більшість європейських членів зараз виділяють на оборону щонайменше 2% ВВП, і саміт у Вашингтоні може закликати їх до збільшення цих витрат.
Європейські країни, схоже, дедалі більше залучатимуться до підтримки України, і на майбутньому саміті, ймовірно, буде досягнуто прогресу щодо планів Франції очолити кілька країн, які проводитимуть військову підготовку в Україні.
Багато хто в Центральній Європі все більше турбуються, що Путін або його наступник у Кремлі може досягти того моменту в найближчі роки, коли росіяни підуть на авантюру і нападуть на одну або кілька східних країн НАТО. Найкращий спосіб запобігти цьому, як це було завжди, полягає в тому, щоб країни-члени були здатні захистити себе.
"Стримування Росії вимагатиме значного військового потенціалу — і європейські держави дедалі більше усвідомлюють, що це вимагатиме здатності залучити промисловість до постачання необхідних снарядів, ракет і безпілотників, а також військові структури для набору великої кількості людей під час великої війни. Ядерне стримування залишається таким же життєво важливим — і за останні два роки Альянс непомітно підвищив рівень свого ядерного планування і навчань", — додає Еппс.
Що готують для України під час саміту НАТО у Вашингтоні, пояснює оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко у статті "На Вашингтонському саміті НАТО Україні готуються подати спеціальну "страву"".