Лідери найбільших економік світу "Великої сімки" оприлюднили в суботу план розвитку інфраструктури, що дозволяє країнам, що розвиваються конкурувати з глобальними ініціативами Китаю.
За словами високопоставленого чиновника адміністрації Байдена, Канада, Велика Британія і Франція в значній мірі підтримали позицію Байдена, в той час як Німеччина, Італія і Європейський Союз проявили велику нерішучість під час суботньої першої сесії саміту «Великої сімки». Чиновник, який інформував репортерів, не був уповноважений публічно обговорювати приватну зустріч і говорив на умовах анонімності.
«Я б сказав, що була одностайність в тому, що стосується готовності виступити проти порушень прав людини і основних свобод, які посилаються на наші спільні цінності», - сказав чиновник, передає Reuters.
Згідно з правовою структурою Світової організації торгівлі визначення Китаю як країни з «неринковою економікою» дозволяє його торговим партнерам, включаючи США, використовувати спеціальні рамки для визначення того, чи продається експорт Китаю за невиправдано низькими цінами і, в такому випадку застосувати додаткові антидемпінгові мита.
Представники Білого дому заявили, що Байден хоче, щоб лідери країн Великої сімки - США, Великої Ббританії, Канади, Франції, Німеччини, Японії та Італії - в один голос виступили проти практики примусової праці, спрямованої проти уйгурських мусульман Китаю та інших етнічних меншин. Байден сподівається, що це засудження стане частиною спільної заяви, яку буде оприлюднено в неділю, коли саміт завершиться, але деякі європейські союзники не хочуть так рішуче конфліктувати з Пекіном.
Союзники також зробили перші кроки, представивши пропозицію по інфраструктурі під назвою «Build Back Better for the World» - назва, що перегукується з гаслом кампанії Байдена. План закликає витратити сотні мільярдів доларів у співпраці з приватним сектором при дотриманні кліматичних стандартів і трудової практики.
Він розроблений, щоб конкурувати з китайською «Ініціативою "Один пояс Один шлях" вартістю трильйон доларів, яка запустила мережу проектів і морських шляхів, які огинають великі частини світу, в першу чергу Азію і Африку. Критики кажуть, що проекти Китаю часто створюють величезні борги і піддають країни надмірному впливу Пекіна.
Британія також хоче, щоб світові демократії стали менш залежними від азіатського економічного гіганта. Уряд Великої Британії заявив, що в ході суботніх обговорень буде розглянуто питання, «як ми можемо сформувати глобальну систему, щоб вона служила нашим людям на підтримку наших цінностей», в тому числі шляхом диверсифікації ланцюжків поставок, які в даний час сильно залежать від Китаю.
Перед тим як Байден вступив на посаду в січні, Європейська комісія оголосила, що досягла згоди з Пекіном про угоду, яка покликана надати Європі і Китаю більш широкий доступ до ринків одне одного. Адміністрація Байдена сподівалася на консультації по пакту.
Але угода була відкладена, і в березні Європейський союз оголосив про санкції проти чотирьох китайських чиновників, причетних до порушень прав людини в Сіньцзяні. Пекін відреагував покаранням кількох членів Європейського парламенту та інших європейців, які критикують Комуністичну партію Китаю.
Представники адміністрації Байдена бачать можливість зробити конкретні дії, щоб виступити проти того, щоб Китай покладався на примусову працю як «образу людської гідності».
Звернення до Китаю в комюніке «Великої сімки» не спричинить за собою негайних покарань для Пекіна, однак один високопоставлений чиновник адміністрації заявив, що ці дії стануть сигналом про те, що лідери серйозно ставляться до захисту прав людини і спільну роботу з викорінення використання примусової праці, передає AP.
За оцінками дослідників, близько 1 мільйона або більше осіб - більшість з них - уйгури - були ув'язнені в табори перевиховання в західному районі Китаю Синьцзян в останні роки. Китайська влада звинувачується в застосуванні примусової праці, систематичному примусовому контролі над народжуваністю, тортурах і розлуку дітей з ув'язненими в тюрму батьками.
Пекін відкидає звинувачення в скоєнні злочинів.
Екологічний протест
Лідери зробили кроки щодо відмови від використання вугілля, взявши на себе зобов'язання витратити 2 мільярди доларів, щоб допомогти країнам, що розвиваються відмовитися від палива, фінансуючи професійне навчання і вдосконалення технологій. Японія висловила небажання сповільнювати будівництво нових вугільних електростанцій. Китай залишається великим спонсором цієї технології.
Байден завершує поїздку в середу зустріччю в Женеві з російським президентом Владіміром Путіним. Білий дім оголосив у суботу, що вони не будуть проводити спільну прес-конференцію після цього, що виключає можливість порівняння з доступністю, яка послідувала після саміту Трампа і Путіна в Гельсінкі в 2018 році, на якому Трамп встав на сторону Москви, а не своїх власних спецслужб. Байден сам звернеться до засобів масової інформації після зустрічі.
Путін в інтерв'ю NBC News сказав, що відносини між США і Росією «погіршилися до найнижчого рівня за останні роки».
Він додав, що, хоча Трамп був «талановитою» і «яскравою» людиною, Байден «професійна людина» в політиці, якамає «деякі переваги, деякі недоліки, але не буде ніяких імпульсивних рухів» з боку президента США.