UA / RU
Підтримати ZN.ua

Критик будівництва «Північного потоку-2» боротиметься за посаду канцлера Німеччини

Київ розраховує на зміну політики уряду Німеччини стосовно геополітичного проєкту Кремля.

Партія «Союз 90/Зелені» офіційно висунула Анналену Бербок кандидаткою у федеральні канцлери Німеччини на виборах у вересні, повідомляє DW. Нині Бербок є співголовою політсили, кандидатка відома різкою критикою будівництва «Північного потоку-2».

На голосуванні у суботу, 12 червня, голоси за Бербок віддали 678 із 688 делегатів онлайн-з'їзду. Партійний список на виборах до Бундестагу Бербок очолить разом з іншим співголовою партії, Робертом Габеком. Політикиня подякувала однопартійцям за підтримку і  «прояв солідарності».

За результатами останніх опитувань, Зелені лише на кілька відсотків відстають від правлячого блоку ХДС/ХСС, голоси за них готові віддати 20-22% опитаних виборців проти 28% прихильників консерваторів.

Зелені номінували Бербок як кандидатку у канцлери у квітні цього року, після чого популярність політсили зросла, дозволивши на якийсь час випередити ХДС/ХСС (блок перебував у кризі через «масковий скандал» і суперництво за висування між Арміном Лашетом і Маркусом Зедером).

Однак згодом рейтинг Зелених дещо «просів» на тлі гучних дискусій, викликаних діями та заявами Бербок и Габека. Зокрема, співголова партії закликав Берлін надати Україні оборонне озброєння,і наразився на жорстку критику представників провідних політсил Німеччини.

Читайте також: Меркель йде: Партія обрала нового кандидата в канцлери Німеччини

Стрімким маршем до майбутнього уряду ФРН вриваються «Зелені/Союз 90» і претендують на пост канцлера. Що пропонує їхній «курс детоксу» – для Німеччини і Європи, читайте у статті Вадима Нагайчука «Екостежка в велику політику».

Після виборів 26 вересня у німецькому Бундестазі, найімовірніше, з’явиться чорно-зелена коаліція (при цьому є невеликий шанс, що саме Бербок очолить уряд). Коаліцію християнських демократів і «зелених» у Києві розглядають як одну з найбільш сприятливих для України, чекаючи, зокрема, перезавантаження політики щодо «Північного потоку-2». Докладніше читайте у статті Володимира Кравченка «Штурм Берлінської стіни» у ZN.UA.