На цьому тижні в Женеві розпочнеться черговий раунд переговорів у пошуках виходу з громадянської війни в Сирії, але відновлені зіткнення виглядають зловісно і дипломатам треба ще подумати над порядком денним переговорів, пише британське видання The Financial Times.
"Росія, яка змінила рівняння, направивши свої військово-повітряні сили до Сирії у вересні минулого року, щоб допомогти зміцнитися режиму Башара аль-Асада, знаходиться в самому сильному положенні, щоб домінувати в плані військових дій і диктувати", - вважає автор статті. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, який нібито працює в тандемі на форумі в Женеві з держсекретарем США Джоном Керрі, нещодавно заявив, що "американці розуміють, що вони не можуть нічого зробити без Росії". "Хоча це досить вірно в сирійському контексті, то ці хвастощі наштовхують на питання про те, що насправді може зробити Росія", - йдеться в статті.
Після п'яти років жорстокого конфлікту залишається найглибша прірва між режимом і його безліччю супротивників, а також невідомо майбутнє президента Асада і його клану. Президент Сирії, який проводить парламентські вибори в середу, 13 квітня, говорить, що він відкритий для включення окремих фігур опозиції в "національну єдність" уряду, але повністю виключає "перехідний орган управління з виконавчою владою".
Москва завжди говорила, що її військові "інвестиції" в Сирії були спрямовані на створення умов для виходу з війни. Раптовий, але часткове виведення військ президентом РФ Путіним в минулому місяці було певним посланням Асаду, який перед цим завів розмову про плани відвоювати всю Сирію, б'ючись до "останнього росіянина".
"Залежність режиму перетворюється у свого роду російсько-сирійську взаємозалежність. І так буде до тих пір, поки Путін буде хотіти зберегти цю цінну точку опори на Близькому Сході. Чи став Кремль, незважаючи на союз з Сирією, удачею Асада?", - йдеться в статті.
Тим часом Росія розглянула, як важко відокремити "Асадов" (клану – ред.) від головних інститутів сирійського поліцейської держави, при цьому, не розхитуючи сам режим. "Режим побудований так, щоб викорінювати всіх підозрюваних в нелояльності до нього, аж до нещадних і регулярних чисток внутрішнього кола", - пише автор.
Але у Москви може бути стратегія. Російське взаємодія з Сирією з часів Асада-старшого було засновано на рівні армій. Приголомшені розвалом в сирійській армії, російські військові почали серйозне її перенавчання. "У рамках цього, за даними сирійських джерел, Росія відсунула на другий план ненадійного молодшого брата президента, Махера Асада, командира двох елітних підрозділів, які почали цю війну: Республіканської гвардії і 4-ї бронетанкової дивізії", - розповідає автор статті.
Як підкреслює автор статті, Путін, можливо, намагається знайти шляхи крізь державну безпеку Сирії шляхом отримання контролю над її двома опорами.
Поки не порушені сирійські спецслужби і мережа ополчень, створена для Асадов Іраном, яку Москва намагається зробити підконтрольною армії. "Росія також намагається залучити деяких значущих повстанців у цю імовірно більш професійну армію, позбавлену від непопулярних асадовскіх керівників", - пише видання.
"Це не дуже схоже на план", - резюмує автор.
Раніше сирійська опозиція заявила, що режим припинення вогню в країні може бути незабаром порушений. Представники опозиції звинуватили США і Росію, які сприяли у встановленні перемир'я в Сирії, у "безсиллі".
26 лютого Рада Безпеки ООН одноголосно підтримав резолюцію про перемир'я в Сирії. Згодом, РФ і США запропонували сторонам конфлікту в Сирії припинити бойові дії з 27 лютого. Сирійська опозиція повідомила, що приймає угоду про перемир'я, але за умови дотримання низки гуманітарних вимог.
Президент Асад, у свою чергу, призначив парламентські вибори в Сирії на 13 квітня.