У звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) встановлено, що кожна шоста людина у всьому світі є безплідною. Крім того, незначною є різниця в статистиці між країнами з високим, середнім і низьким рівнем доходу. Частка дорослих, які не можуть зачати дитину протягом життя, становить 17,8% у країнах з високим рівнем доходу та 16,5% у країнах із низьким і середнім рівнем доходу, йдеться на сайті організації.
Відповідно до звіту, люди в бідніших країнах витрачають більшу частку свого доходу на лікування безпліддя, ніж багатші люди. Необхідність нести такі високі витрати часто або не дозволяє людям отримати доступ до лікування безплідності або, навпаки, вкидає їх у злидні в результаті звернення за медичною допомогою.
Високі витрати розглядаються як фактор, який перешкоджає отримати доступ до лікування та, зрештою, зачати, коли природні методи не дають результатів.
Нині більшості країн лікування безпліддя найчастіше фінансується людьми з власних коштів, а не за кошти держави, це нерідко тягне масштабні витрати.
Незважаючи на доволі ефективні методи профілактики, діагностики та лікування, як екстракорпоральне запліднення (ЕКО), ці методи залишаються недофінансованими та недоступними для багатьох людей через їх високу вартість, пов'язану з ними соціальну стигматизацію та обмежену пропозицію таких послуг.