Першого травня у Вашингтоні відбулася зустріч між главами МЗС Вірменії та Азербайджану, на якій сторони намагалися нормалізувати відносини після встановлення перед в’їздом у Лачинський коридор азербайджанського прикордонного пункту. Переговори відбулися за посередництва державного секретаря США Ентоні Блінкена, який попередньо переговорив з кожним з міністрів окремо.
«Очікувалося, що переговори – двосторонні між Блінкеном та кожним з міністрів закордонних справ, а також тристороння дискусія – не приведуть до прориву», – зазначає Reuters.
На перемовинах глава МЗС Вірменії Арарат Мірзоян та глава МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов висловили своє занепокоєння ситуацією, зафіксували вимоги та домовились «провести переговори в Москві в якийсь момент у майбутньому, хоча дата поки не визначена», передає Reuters. Проте у Вашингтоні заявили, що досягли своєї мети – переконалися, «що міністри зможуть сісти і поговорити один з одним».
Держсекретар США Блінкен використав ці тристоронні переговори задля того, щоб висловити «розчарування» тим, що Росія негативно поставилася до зустрічі у Вашингтоні. Він вважає, що це було «перевіркою рішучості Росії бути посередником у суперечках в регіоні».
Загострення у Нагірному Карабаху розпочалося 23 квітня, коли Баку встановив на в’їзді у Лачинський коридор прикордонний контрольно-пропускний пункт, заявивши, що перешкоджає порушенню вірменською стороною домовленостей 2020 року щодо використання цієї єдиної дороги з Карабаху до Вірменії. У Єревані відреагували обуренням і заявили, що встановлення КПП теж порушує вказані домовленості. Також Вірменія у черговий раз закликала свого формального союзника Росію, чий «миротворчий контингент» знаходиться у Карабаху, втрутитися у ситуацію.
18 квітня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян фактично допустив визнання суверенітету Азербайджану над Нагірним Карабахом, припустивши, що обидві країни можуть визнати територіальну цілісність одна одної та «зобов’яжуться не висувати взаємні територіальні претензії раз і назавжди».