Військовий конфлікт між Косово і Сербією, який ледь не розгорівся, почав згасати після заяви косовської влади про те, що введення для в'їжджають в республіку сербів спеціальних автомобільних номерів і ID-карток відкладається до 1 вересня.
Таке рішення було ухвалено Пріштіною після зустрічі з послом США в Косово Джеффом Ховеньєром.
Формальний привід для конфлікту полягає в тому, що уряд Косова розпорядився, щоб з 1 серпня в'їжджаючі в республіку з Сербії обмінювали видані ним там посвідчення особи на документи, випущені Приштиною, з терміном дії в 3 місяці. Цей захід відповідає давній практиці Белграда щодо громадян Косова, які відвідують Сербію.
Зміни також стосуються номерних знаків для автомобілів. Серби, які живуть на півночі Косова, досі використовують номери, які видають сербські установи. Пріштіна, яка оголосила 2008 року про незалежність від Белграда, наполягає на обміні до кінця вересня цих табличок на знаки з абревіатурою для Республіки Косово.
Прем'єр-міністр Косова Альбін Курті, коментуючи напруженість, що виникла 31 липня, заявив, що цьому передували підбурювальні заяви офіційних осіб уряду Сербії. Курті також сказав про готовність органів правопорядку діяти на захист закону та закликав співгромадян зберігати пильність та стежити за інформацією офіційними каналами косовської влади.
Минулої неділі етнічні серби, які проживають на півночі Косова, блокували дороги поблизу двох ключових прикордонних переходів з Сербією. Пізніше косовська поліція повідомила, що через дії протестувальників змушена закрити переходи "Ярині" та "Брняк" для людей та транспорту. Ситуація почала розпалюватися.
Президент Сербії Олександр Вучич заявив у ході прес-конференції 31 липня, що "капітуляції не буде, Сербія переможе". Тобто це можна було розцінювати як пряму загрозу військового вирішення конфліктної ситуації.
Нагадаємо, у 2008 році населений албанцями та сербами автономний край Косово та Метохія у складі Сербії оголосив про незалежність. Однак серби, які проживають в автономії, її не прийняли. Не прийняла Сербія. Косово досі для неї є лише автономним краєм.
Незалежність Косова визнали майже відразу більше сотні держав світу, зокрема Франція, Італія, США. Не визнали: Іспанія, а також Кіпр, Греція, Словаччина, Болгарія, Румунія, Китай, Росія та пізніше Україна.
Тим не менш, 22 липня 2010 року Міжнародний суд ООН визнав законність рішення влади Косова про проголошення незалежності від Сербії.
2020 року балканський конфлікт було заморожено. В Овальному кабінеті Білого дому президент Сербії Олександр Вучич, прем'єр-міністр Косова Авдуллах Хоті та президент США Дональд Трамп підписали угоду під назвою «Економічна нормалізація». Косовари та серби підписали кожен свій екземпляр та кожен за своїм столиком, які були поставлені на сторони столу Трампа в Овальному кабінеті.
Економічна складова документів передбачала спільну реалізацію низки інфраструктурних проектів загальною вартістю понад 13 млрд дол.
У "Вашингтонській угоді" була також політична складова. Сербія протягом року зобов'язалася не домагатися відкликання зізнань незалежності Косова, а Косово, у свою чергу, не подавати заявок на вступ до міжнародних організацій. Термін дії домовленостей уже закінчився, і Пріштіна зібралася вступати до Ради Європи. Сербія категорично заперечує проти цього.
Конфлікт між Сербією та Косово знову загострився 31 липня. Формальним приводом стало рішення Пріштіни з 1 серпня заборонити в'їзд до республіки за сербськими документами.
Президент Сербії Олександр Вучич на тлі зростання напруги зверненням. У промові він закликав косовських албанців до миру, але попередив, що у разі загострення конфлікту «капітуляції Сербії не буде».
«Ми провели переговори з представниками сербського народу з Косова та Метохії, ми намагатимемося зберегти світ за будь-яку ціну, я прошу албанців одуматися і прошу сербів не піддаватися на провокацію… Ми всі молитимемося за мир і шукатимемо миру. Капітуляції не буде, якщо посміють почати переслідувати сербів, вбивати сербів, Сербія переможе», - заявив він.
Сербський лідер також звернувся до країн, які підтримують незалежність Косова:
«Я прошу представників могутніх країн звернути увагу на міжнародне право та ситуацію на місцях, щоб їхні підопічні не викликали конфліктів. Це моє велике прохання».
Зі свого боку, міжнародні сили під керівництвом НАТО в Косові під назвою KFOR опублікували прес-реліз, в якому говориться, що KFOR втрутиться, якщо стабільність на кордонах Косова та Сербії буде під загрозою.
Нагадаємо, 2014-го року косовський прецедент використав російський президент Володимир Путін для виправдання агресії проти України та створення квазідержав ЛНР та ДНР.