UA / RU
Підтримати ZN.ua

Чи кине прем'єр-міністр Ізраїлю виклик президенту США? — Politico

Історія американо-ізраїльських відносин свідчить про те, що важелі впливу Вашингтона можуть бути не такими великими, як вважають деякі прогресивні демократи.

Джо Байден попередив, що США призупинять поставки зброї, якщо Ізраїль розпочне наземний наступ на Рафах — останній великий оплот ХАМАСу в Газі. А через два дні міністр оборони США Ллойд Остін підтвердив, що США вже заблокували передачу бомб через побоювання, що Армія оборони Ізраїлю може використати їх у густонаселеному районі, де зараз перебуває понад мільйон палестинців. Він додав, що можна було б притримати більше зброї.

Звичайно, це не перший випадок, коли США погрожують припинити постачання зброї Ізраїлю, чи то в спробі задобрити або покарати, чи — як під час холодної війни — щоб не образити арабські країни й не відправити їх в обійми Радянського Союзу. Питання в тому, чи спрацює це цього разу? Politico спробувало з'ясувати.

Колишні президенти США Гаррі С. Трумен і Дуайт Д. Ейзенхауер відмовлялися постачати Ізраїлю зброю, побоюючись, що в такому разі Єгипет перейде на бік радянського блоку. Франція була головним постачальником сучасного озброєння для Ізраїлю протягом перших двох десятиліть існування країни — країна купувала його коштом німецьких військових репарацій.

Американське ембарго на постачання зброї молодій єврейській державі було скасоване лише колишнім президентом США Джоном Кеннеді, що частково мало на меті допомогти демократам отримати більше голосів єврейських американців.

Однак менш ніж через півроку після вступу на посаду в 1981 році президент США Рональд Рейган затримав постачання винищувачів F-16 в якості покарання за несподіваний авіаудар Ізраїлю по іракському ядерному реактору в Осіраку — напад, що порушив повітряний простір Саудівської Аравії та Йорданії.

Враховуючи теперішню ситуацію з припиненням постачання бомб, ізраїльські чиновники не врахували особисте розчарування Байдена в Нетаньягу, а також його зростаюче передвиборче занепокоєння на тлі побоювань, що війна в Газі може призвести до втрати критично важливих для нього молодих виборців.

Один чиновник зазначив, що розрахунки Байдена не обмежуються виключно американською політикою. Він вважає, що Байден розчарований тим, що Нетаньягу не поставив у пріоритет угоду з ХАМАС для звільнення заручників, і президент вважає, що, ігноруючи бажання арабських лідерів, які відчайдушно прагнуть закінчення війни в Газі, ізраїльський лідер втрачає дипломатичну можливість побудувати ефективну міжнародну коаліцію проти мулл в Тегерані.

Але рішення Байдена публічно заявити про потенційну відмову від наступальних озброєнь викликало лють правого крила Ізраїлю, що поставило Нетаньягу в незручне становище. Байден, можливо, бореться з власними внутрішньополітичними проблемами, але Нетаньягу також має неприємності.

І якщо ізраїльський лідер поступиться вимогам Вашингтона — чи то щодо припинення вогню, чи то щодо Рафаха, чи то щодо рішення про дві держави, і не зможе натиснути в Газі, щоб повалити ХАМАС — існує реальний ризик того, що його бурхлива правляча коаліція розвалиться. 

"Хоча американські демократи, які вже давно закликають поставити умови для передачі зброї, стверджують, що Байден недооцінює вплив Вашингтона, історія американо-ізраїльських відносин свідчить, що його важелі впливу можуть бути не такими великими, як вважають деякі прогресивні діячі. Насправді, Нетаньягу — лише останній у довгій низці ізраїльських лідерів, які зухвало ігнорували американських президентів", — пише Politico.

Нагадаємо, що військовий кабінет Ізраїлю вирішив розширити операцію ЦАХАЛу в Рафаху. Проте, розширення операції буде обмеженим, щоб не засмутити адміністрацію Байдена.