У новій книзі Боба Вудворда "Страх: Трамп в Білому домі" немає нічого особливо дивного. Це Білий дім, який почав протікати з самого першого дня. Ми знали, що все погано. Вудворд тут, як державний солдат, що постукав в двері о 3 години ночі, щоб показати деталі всієї історії, пише літературний оглядач Дуайт Гарнер у своїй колонці для The New York Times.
Деякі з цих деталей, на перший погляд, кумедні. Трамп поскаржився, коли Twitter підвищив максимальний розмір одного твіта зі 140 до 280 символів: "Я був Ернестом Хемінгуеєм з 140 символів". Десь на небесах Тато задається питанням, чи не може він знову самознищитися.
Дивно було дізнатися, що Трамп наказує роздруковувати свої найпопулярніші твіти, щоб вивчати їх. Який урок він виніс? Те, що його найбільш ефективні твіти часто самі негативні. Він - фокус-група з одного, процвітаючого від запаху власної сірки. Екс-глава штабу Рейнс Пребус називає президентську спальню, де Трамп пише свої повідомлення у Twitter, "майстернейю диявола", і рано вранці, і в неділю ввечері, коли Трамп один - "годиною відьом".
Деякі в Білому домі намагалися пом'якшити онлайн-виступи президента, але ця ідея, схоже, не була схвалена. Його радники розглядаються в основному безжальними виразами Вудворда. "Трамп зазнав невдачі у випробуванні президента Лінкольна", - пише він. "Він не посадив команду політичних суперників або конкурентів за стіл".
Вудворд яскраво цитує Пребуса про хаос у прийнятті рішень в Білому домі. "Коли ви помістите в зоопарк без стін змію, щура і сокола, кролика, акулу і тюленів, все починає ставати неприємним і кривавим. Ось що відбувається.
"Страх" - типова книга Вудворда, в якій названі джерела з'являються тільки іноді. Вудворд ніколи не був витонченим письменником, але проза тут незвично дерев'яна. Це схоже бажання зробити заяву про те, що на цьому історичному етапі досить простої фактичної соснової компетенції.
Критик Клайв Джеймс одного разу поскаржився, що Вудворд "перевіряє свої факти до тих пір, поки вони не починають плакати від туги". Ну, перевірка фактів і туга знову здаються сексуальними. Навіть плач повертається.
Вудворд розкриває в "Страху" більшу частину дрібних людських деталей, які були в його прендыдущих книгах. У "Буше на війні" 2002 року немає такого моменту, коли Джордж Буш-молодший сказав черговому військово-морського флоту на Західному крилі: "Ферді, я хочу гамбургер".
Вудворд звів до мінімуму такі моменти. Це, як правило, відносяться до політичних спорів щодо Північної Кореї, Афганістану, податкової реформи, торгівлі та мит і Паризької кліматичної угоди, серед інших питань.
Суб'єкти Вудворда завжди могли торгувати доступом для уваги і деякою симпатією у своїх книгах. Серед основних джерел для цієї книги, очевидно, Пребус; колишній головний економічний радник Трампа Гарі Кон; і колишній штаб-секретар Трампа Роб Портер.
Є жахливі сцени, в яких Кон і Портер змовляються, щоб деякі документи були недоступні для Трампа. Один з них вивів Сполучені Штати з найважливішого торгового угоди з Південною Кореєю. Інший би вивів країну з Північноамериканської угоди про вільну торгівлю.
Описуючи один з цих моментів, Вудворд пише: "Реальність полягала в тому, що Сполучені Штати в 2017 році були прив'язані до слів і дій емоційно перевантаженого, мерседесного і непередбачуваного лідера. Члени його команди приєдналися до цілеспрямованого блокування деяких найнебезпечніших імпульсів президента. Це був нервовий зрив виконавчої влади наймогутнішої країни світу".
Вудворд пропонує, що Трамп рідко розуміє, коли речі пропадають. Хоча він і цитує його, кричачи, як хлопчик-король: "Принесіть мені мої мита!"
Кон в деякому роді моральний центр цієї книги. Якщо б це був роман від першої особи, він був би його оповідачем. Він приголомшений на кожному кроці відсутністю знань Трампа і повною відсутністю інтересу взагалі чому-небудь навчитися. Було безглуздо готувати для нього якусь презентацію.
У Кона і міністра оборони Джеймса Меттіса було "кілька спокійних розмов" про те, що вони назвали "Великою проблемою: президент не розумів важливості союзників за кордоном, цінності дипломатії або відносин між військовими, економікою і розвідувальним партнерством з іноземними урядами".
Трамп цитується, кажучи про такі нещадні речі, як війна в Афганістані: "Ви повинні вбивати хлопців. Вам не потрібна стратегія, щоб вбивати людей".
Трамп сказав Портеру про Пребуса: "Він схожий на маленького щура. Він просто тікає. Вам навіть не потрібно звертати на нього ніякої уваги". Він називає генерального прокурора Джеффа Сешнса в присутності Портера "розумово відсталим" і знущається над своїм акцентом.
Голова аппрата Білого дому Джон Келлі цитує слова президента на зустрічі: "Він ідіот. Марно намагатися переконати в чому завгодно. Він злетів з котушок. Ми в божевільному місті".
Віце-президент Майк Пенс відривається як прославлений гольф-кедді, який не хоче качати човен, щоб Трамп ні про що не замислювався. Стів Беннон, колишній головний стратег Трампа, часто згадується в цій книзі. Про Меланію Трамп Беннон каже: "За лаштунками вона молоток". Іванка Трамп і Джаред Кушнер майже всі сторони сприймають як безглузді. Він описує, як Іванка змусила батька поговорити з Альбертом Гором про зміни клімату.
Розслідування Роберта Мюллера, згідно книги, сильно б'є по Трампу. Вудворд припускає, що президент був правий, принаймні, в одному відношенні – він засмучений.
За його словами, розвідувальний звіт ЦРУ, Агентства національної безпеки, ФБР та інших щодо втручання Росії у вибори 2016 був "непроникним" документом. Чому тоді екс-директор ФБР Джеймс Комі також представив так зване досьє?
"Було б так, як якщо б я повідомив і написав одну з найбільш серйозних і складних історій The Washington Post, які я коли-небудь робив, - пише Вудворд, - а потім представив неперевірені твердження. О, до речі, ось список справ для подальшої звітності, і ми публікуємо його".
Тут існує сильне почуття удару стрілки годинника. Джон Дауд, колишній адвокат Трампа, не думає, що Трамп подумки здатний свідчити спеціальному прокурору. "Не давайте показань", - говорив він.
Трамп відмовився від інтерв'ю для цієї книги, пише Вудворд у передмові для читачів. Але назва книги взято з цитати Трампа, зробленої під час інтерв'ю з Вудвордом в 2016 році і його колегою з The Washington Post Робертом Коста: "Реальна влада - я навіть не хочу використовувати слово - страх".
Якщо в цій книзі є один пункт, щоб поїхати додому, то президент Сполучених Штатів є вродженим брехуном. Я хочу, щоб у "Страху" були й інші моменти. Я хотів більше контексту, більше пристрасті, трохи іронії і, звичайно, більш простий історії. Зрозуміло, у Вудворда є гідні порівняння між Трампом і Річардом Ніксоном.
Але це не шлях Вудворда. "Страх" піднімає невеликий імпульс. Книга - повільний тропічний шторм, а не ураган. Ви гортаєте сторінки, тому що Вудворд в книзі виправдовує її заголовок.