Кривавий, тонкошкурий і одержимий ядерною зброєю північнокорейський диктатор Кім Чен Ин все ж зробив дещо хороше: він об'єднав США і Китай.
Колишній американський посол в Пекіні Макс Баукус пригадав, як китайський лідер Сі Цзиньпін в особистій розмові висловив "огиду" від північнокорейської легковажності у питанні ядреної зброї і погроз вдарити нею по комусь на іншому континенті.
Баукус сказав, що невдоволення Сі Цзиньпіна поведінкою деспота в Пхеньяні було "найбільш жорстким з тих, які він хоч колись висловлював". Про це пише The Economist, додаючи, що Китай ще ніколи не був настільки солідарним з Америкою у питанні застосування санкцій і дипломатичного тиску, як у випадку з режимом Кім Чен Ина.
Порушивши давнє табу про можливий крах режиму Кімів, поважний китайський вчений Цзя Цзіньгуо зміг опублікувати нещодавно ессе, в якому запропонував Китаю, Америці і Південній Кореї обговорити те, що робити з потоком біженців і розташуванням ядерних сил після падіння Північної Кореї. Дональд Трамп хвалив роль Китаю в ухваленні нових санкцій ООН проти КНДР. Крім того, китайські банки відрізали від фінансування Пхеньян.
Однак, Пекін і Вашингтон досі вдаються до взаємних звинувачень. Обидві сторони говорять, що без'ядерний Корейський півострів - це їхній головний пріоритет. Але американські чиновники все одно звинувачують китайську сторону в тому, що вона допомагає жорстокому режиму в КНДР вижити, відмовляючись відрізати енергетичні поставки.
Китай у свою чергу каже, що Америка лукавить, коли говорить про безядерний Корейський півострів. Насправді ж американську сторону тривожить не так ядерна зброя Пхеньяну, як ракети, здатні завдати удар по США. Прихильники жорсткої лінії в Пекіні вважають, що Вашингтон перебільшує проблему КНДР для того, щоб досягти своєї говлоної мети, а саме прибокати Китай. Інші китайські чиновники не заходять так далеко. Але навіть найбільші космополіти наголошують, що санкції не вирішать проблему КНДР. При цьому вони сварять Америку у небажанні йти на реальні поступки, такі як скорочення присутності американських військ в регіоні і відмова від проведення військових навчань спільно з Південною Кореєю і Японією.
11 вересня Рада Безпеки ООН одноголосно підтримав резолюцію про посилення санкцій проти Північної Кореї у відповідь на ядерні випробування, проведені КНДР 3 вересня.
Проте вже вранці 15 вересня КНДР здійснила черговий ракетний запуск. За даними південнокорейських військових, ракета, запущена з району Пхеньяну, пролетіла 3,7 тисячі км, досягнувши максимальної висоти польоту у 770 км. За інформацією влади Японії, балістична ракета КНДР пролетіла над японською територією і впала у Тихий океан в двох тисячах км від мису Ерімо на острові Хоккайдо.
Детальніше про ядерні проблеми на Корейському півострові читайте у статті Віктора Константинова "Корейський ребус" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".