"Протягом багатьох років я витратила багато часу на роздуми про те, як зрозуміти Путіна", - пише Гілларі Клінтон. The Times публікує витяги з її книги "Важкі альтернативи", в якій вона згадує пам'ятні бесіди з російським лідером.
"У березні 2010 року, коли я приїхала на його дачу в околицях Москви, ми вступили у гостру суперечку про торгівлю і СОТ, яка йшла по замкнутому колу. Путін не поступався ні на дюйм. Він навіть майже мене не слухав. Розлютившись, я спробувала іншу лінію поведінки. Я знала, що одне з його особистих пристрасних захоплень - охорона дикої природи. Мене теж гаряче хвилює ця тема. І я раптом сказала: "Прем'єр-міністре Путін, розкажіть мені про те, що ви робите для порятунку тигрів у Сибіру". Він здивовано підняв очі. Тепер я привернула його увагу", - пише Клінтон.
За її словами, Путін встав, провів її у свій особистий кабінет і "виголосив жваву промову англійською про долю тигрів на сході, білих ведмедів на півночі та інших видів, яким загрожує небезпека. Було дуже цікаво побачити, як змінилася його зацікавленість у бесіді і манера поведінки. Він запитав мене, чи не схоче мій чоловік з'їздити з ним на кілька тижнів на Землю Франца-Йосипа, щоб прикріплювати мітки білим ведмедям. Я сказала, що запитаю, а якщо чоловік не зможе поїхати, зазирну у свій графік. У відповідь Путін підняв брову. (Так вже вийшло, що ні чоловік, ні я не поїхали)".
"Ще одна пам'ятна розмова з Путіним, яка йшла не за сценарієм, була у вересні 2012 року на форумі АТЕС, який він проводив у Владивостоці. Президент Обама не зміг приїхати через графік своєї виборчої кампанії, так що я представляла його. Путін і Лавров ображалися через відсутність президента і мою жорстку критику у зв'язку з тим, що Росія підтримала Башара Асада у Сирії. Вони не погоджувалися на мою зустріч з Путіним до моменту, коли до початку вечері залишилося 15 хвилин", - згадує Клінтон. Але, відповідно до дипломатичного протоколу, представницю США і господаря поточного форуму посадили поруч.
Клінтон і Путін обговорили виклики, з якими він стикається, від довгого кордону Росії з Китаєм до "неспокійних мусульманських держав всередині Росії і вздовж її кордонів". Клінтон повідомляла, що розповіла Путіну, щоу Петербурзі відвідала меморіал жертв блокади. "Це торкнулося струни в душі російського лідера, чутливої до історії. Він почав розповідати історію про своїх батьків, якої я ніколи не чула і не читала. Під час війни батько Путіна приїхав з фронту на коротку побивку. Наближаючись до будинку, де він жив з дружиною, він побачив, що на вулиці складено трупи і люди вантажать їх у вантажівку без бортів. Підійшовши ще ближче, він побачив жіночі ноги у туфлях і впізнав туфлі своєї дружини. Він підбіг і вимагав видати йому тіло дружини. Після сперечань ці люди поступилися, батько Путіна взяв дружину на руки і, оглянувши її, усвідомив, що вона ще жива. Він відніс її в квартиру і виходив. Через 8 років, у 1952 році, народився їхній син Володимир", - йдеться у статті.
Клінтон зазначає, що часто міркує про цю історію: "В моєму сприйнятті вона пролила певне світло на людину, якою він (Путін) став, і на країну, якою він править. Він завжди піддає тебе перевірці, завжди розсовує рамки".
Клінтон також переказує фінальну службову записку "про Росію і те, чого Обамі у його другий термін слід чекати від Путіна", яку написала для Обами у січні 2013-го, залишаючи посаду держсекретаря. "Минуло чотири роки відтоді, як "перезавантаження" вперше дозволило нам просунутися у сферах контролю ядерних озброєнь, санкцій стосовно Ірану, Афганістану та інших ключових інтересів. Я все ще вважала, що конструктивні робочі відносини з Росією, якщо вони можливі, відповідали довгостроковим національним інтересам Америки. Але ми повинні були реалістично оцінювати наміри Путіна і небезпеку, яку він ніс для своїх сусідів і глобального порядку, і розробляти нашу політику відповідно. У суворих виразах я попередила президента, що попереду важкі дні і наші відносини з Москвою, ймовірно, погіршаться, перш ніж поліпшитися. Медвєдєв, можливо, цікавився поліпшенням відносин з Заходом, але у Путіна склалося помилкове враження, що ми потребували Росії більше, ніж Росія потребувала нас. Він дивився на США у першу чергу як на суперника. І він панікував через те, що його внутрішня опозиція знову зміцніла, а автократії на Близькому Сході та в інших регіонах зазнавали краху", - йдеться в тексті.
Клінтон пише, що запропонувала США перейти на новий курс: "Не створювати враження, що ми надто прагнемо працювати разом. Не лестити Путіну увагою на високому рівні. Не приймати його запрошення на саміт у Москві у вересні на рівні президентів. А також роз'яснити, що непримиренна позиція Росії не утримає нас від відстоювання наших інтересів і проведення нашого курсу стосовно Європи, Центральної Азії, Сирії та інших "гарячих точок". Сила і рішучість - єдина мова, яку зрозуміє Путін. Ми мали дати йому зрозуміти, що його дії не обійдуться без наслідків, і у той же час запевнити наших союзників, що США за них постоять".
Клінтон пише, що у Білому домі її точку зору поділяли не всі. Обама прийняв запрошення на двосторонній саміт. "Але влітку стало все складніше ігнорувати негативний розвиток подій, особливо у випадку з Едвардом Сноуденом", - стверджує автор. "Обама скасував московський саміт і почав проводити більш жорстку лінію у відносинах з Путіним. До 2014 року і початку української кризи відносини різко погіршилися", - йдеться в тексті.
"На жаль, наразі Росія при Путіні залишається "замороженою" через минуле, за яке вони не можуть перестати чіплятися, і через майбутнє, яке вони не можуть змусити себе прийняти з розпростертими обіймами", - підсумовує автор. !zn
Читайте також:
Спецназ США в найближчі роки буде постійно дислокуватися у Східній Європі
США підтримали мирний план Порошенка
США сподіваються, що ситуація в Україні вирішиться без додаткових санкцій до Росії