Згідно з доповіддю Всесвітньої метеорологічної організації (СМО), за останні 30 років температура в Європі зростала більш ніж удвічі швидше, порівняно із середньосвітовими показниками, пише the Guardian.
Наслідки цього потепління вже помітні: по всьому континенту спостерігаються посухи, лісові пожежі та танення льодів. Доповідь "Стан клімату в Європі", підготовлена спільно зі службою ЄС "Коперник", попереджає, що при збереженні тенденції до потепління виняткова спека, лісові пожежі, повені та інші наслідки порушення клімату позначатимуться на суспільстві, економіці та екосистемах.
З 1991 до 2021 року температура в Європі піднімалася в середньому приблизно на 0,5 °C за десятиліття. В результаті альпійські льодовики втратили 30 метрів завтовшки льоду в період з 1997 по 2021 рік.
Гренландський крижаний щит також тане, сприяючи підвищенню рівня моря. Влітку 2021 року в Гренландії вперше в історії було зафіксовано опади на найвищій точці - станції Саміт.
Внаслідок екстремальних погодних явищ гинули люди. У звіті йдеться, що в 2021 році погодні та кліматичні явища з високим рівнем впливу – 84% з яких становили повені та шторми – призвели до сотень смертельних випадків, безпосередньо торкнулися понад 500 000 осіб та завдали економічної шкоди, що перевищує $50 млрд.
"Європа є живою картиною потепління у світі і нагадує нам про те, що навіть добре підготовлені суспільства не захищені від впливу екстремальних погодних явищ", - сказав генеральний секретар ВМО, професор Петері Таалас.
За його словами, цього року, як і 2021-го, значні райони Європи постраждали від сильної спеки та посухи, що призвело до лісових пожеж. 2021 року виняткові повені призвели до загибелі людей та руйнувань".
Дослідження також показало, що ця тенденція швидше за все збережеться, а в майбутньому прогнозується ще більше погодних катаклізмів. Згідно з прогнозом, температура у всіх європейських регіонах підвищуватиметься зі швидкістю, що перевищуватиме зміни середньої глобальної температури.
У міру потепління клімату до 1,5°С вище доіндустріального рівня, погодні зміни прискоряться, при цьому кількість літніх опадів, що постійно зменшується, може призвести до спустошливих посух. Екстремальні дощі та повені, ймовірно, пройдуть у пізніші місяці у всіх регіонах, крім Середземномор'я.
Хоча звіт є похмурим чтивом, у ньому є і хороші новини. У ньому наголошується, що багато європейських країн досягли значних успіхів у скороченні викидів парникових газів, а в період з 1990 по 2020 рік викиди в ЄС скоротилися на 31%.
Європа також вжила заходів щодо захисту населення від найгірших наслідків надзвичайної ситуації, пов'язаної з кліматом: системи попередження про екстремальні погодні умови захистили близько 75% людей, а плани дій щодо боротьби зі спекою врятували багато життів.
"Що стосується пом'якшення наслідків, то хороші темпи скорочення викидів парникових газів у регіоні мають зберігатися, а амбіції мають бути ще більше збільшені. Європа може відіграти ключову роль у досягненні вуглецево-нейтрального суспільства до середини століття, щоб виконати Паризьку угоду щодо [клімату]" - сказав Таалас.
Існує ряд причин, через які Європа нагрівається швидше, ніж інші частини світу. У ній високий відсоток суші, що прогрівається швидше, ніж море.
Свій внесок можуть вносити і системи зворотного зв'язку, наприклад, висихання вологи в ґрунті означає, що температура підвищується швидше, тим самим висушуючи ґрунт ще більше. Іншим прикладом зворотного зв'язку є вразливість Європи до подвійних струминних течій.
Ефект роздвоєння виникає, коли струменевий потік тимчасово поділяється на два, залишаючи в середині область слабких вітрів та високого тиску, що призводить до екстремальної спеки там. Ці подвійні потоки стають ймовірнішими на початку літа, коли відбувається прогрівання суші.
Дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications на початку цього року, показало, що Європа є "гарячою точкою" для теплових хвиль, частково тому, що подвійні струменеві течії припадає близько 35% коливань температури.
Інші вчені зазначають, що міста Європи є "острівами тепла" і, отже, сильніше відчувають екстремальні температури.
Професор Даніела Шмідт з Інституту Кабота та Школи наук про Землю Брістольського університету сказала: "Коли повідомляється про глобальне потепління, основна увага завжди приділяється середньому глобальному показнику, який нині становить 1,1С. Але існують великі відмінності: більша частина океану гріється менше, суші — більше, і тим більше, чим далі до полюсів Наші міста є островами тепла, що багато хто з нас відчув під час цього спекотного літа.
За її словами, у Великій Британії теплова хвиля цього літа призвела до майже 3 000 додаткових смертей серед людей віком від 65 років. Спека та посухи разом вплинули на транспорт на європейських річках, вироблення енергії, наші екосистеми та наших людей. Ці ризики будуть тільки зростати з кожним кроком потепління, і знижувати їх тим складніше, чим довше ми чекаємо.
Останні 20 років середня температура повітря в Україні б'є рекорди, вона стає вищою. З 80-х років середня температура січня та лютого в Україні зросла на 2 – 2,5 градуси. Це страшне потепління. Ця тенденція йде зростання. Говорити про припинення потепління та початок будь-яких інших процесів чи навіть стабілізації зараз неможливо, — зазначає директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда.