Коли 25 років тому комунізм зазнав краху в СРСР, багатьом здавалося, що така ж доля неминуче чекає і компартію Китаю. Коли китайська економіка почала демонструвати неймовірне зростання, з'явилися думки, що Пекін через економічні процеси віддалиться від своєї ідеології. В 1998 році Білл Клінтон віщував демократичний шлях для Китаю. Американський президент сказав китайському лідеру Цзяню Цземіню, що Китай надто довго був "не на тому боці історії".
Однак зараз, коли Захід страждає від наслідків фінансової кризи і провалу спроби прищепити демократію на Близькому Сході, китайська компартія вчепилася в свою монополію на владу. Про це пише The Economist, додаючи, що поведінка лідерів Китаю натякає, що країна ніколи не буде проводити демократичну трансформацію, через яку більшість країн пройшли на шляху до процвітання. Замість цього партія почала посилювати контроль, але за допомогою нових електронних методів.
Видання зауважує, що зовні під керівництвом Си Цзиньпіна партія здається сильнішою, ніж будь-коли за останні кілька десятиліть. З часів протестів на площі Таньаньмень старих "апаратчиків" замінили молодими технократами і навіть бізнесменами. Громадяни користуються свободами, які були неможливі покоління тому. Вони можуть вести приватний бізнес, подорожувати закордон і жити, як їм заманеться. Однак, попри все це, компартія не зовсім у безпеці. За минулі кілька років вона відчула потребу натиснути на дисидентів і їхніх адвокатів. Вона розігнала активістів у Гонконгу, які кинули виклик владі міста, а також переслідує неспокійні меншини.
Швидке економічне зростання створило великий середній клас, який насолоджується можливостями розбагатіти, однак він недовіряє всьому навколо: чиновникам, які зневажають право власності, корумпованій державній системі охорони здоров'я, бізнесменам, які часто торгують неякісними товарами, системі освіти, в якій шахрайство – це норма, а також людям, чиє кримінальне і фінансове минуле неможливо оцінити.
Компартія має рацію, коли переживає, що суспільство з таким рівнем недовіри може стати нестабільним. Тому вона експериментує з рішеннями. Одне з них називається "соціально-кредитною системою". Вона передбачає накопичення інформації, щоб змусити поводитися більш чесно всіх: від сумнівних компаній до громадян, які ухиляються від сплати податків чи штрафів. На перший погляд здається, що ідея цілком справедлива. Однак уряд розглядає це ще і як метод "соціального управління", іншими словами спосіб для контролю поведінки людей.
"Рейтинг громадян прив'язаний до серійних номерів їхніх паспортів. Багато-хто боїться, що погані оцінки, зокрема з політичних причин, можуть призвести до накладання санкцій, наприклад заборони брати кредит в банку чи купувати залізничні квитки. Причини хвилюватися є. Уряд цього року постановив, що система повинна фіксувати навіть такі сумнівні гріхи, як "порушення громадського порядку"", - йдеться в статті.
На Заході теж великі масиви даних, які люди лишаються в інтернеті, теж накопичуються такими компаніями, як Google і Facebook. Ті, хто отримають доступ до них, будуть знати про людей більше, ніж вони самі про себе.
"Однак з деякою впевненістю можна сказати, що на Заході будуть для таких випадків правила, особливо якщо до справи причетна держава. В Китаї ж такий моніторинг може призвести до початку цифрової антиутопії. Чиновники говорять про створення системи, яка до 2020 року достойним довіри людям "злітати до хмар", в той час як дискредитовані не зможуть зробити і кроку". Разом з тим, схему випробовують у 30 сферах. Схоже, що уряд сам не впевнений, як далеко може зайти", - йдеться в статті.
Видання пише, що тривають суперечки щодо того, як закріпити право громадян оскаржувати свої рейтинги. Спроби використати систему для того, щоб посилити владу уряду, зіштовхнулися зі спротивом. Офіційні ЗМІ повідомляли про сумніви щодо одного з експериментів, в якому громадяни відвідували урядові відомства і скаржилися на судові помилки. І за це їх покарали поганими оцінками.
Новітні технології почали все частіше використовуватися в політичних цілях. Росія, приміром, використовує "фабрику тролів" для розповсюдження вигадок і пропаганди, щоб впливати на громадську думку в сусідніх країнах і на Заході. А нещодавно видання Das Magazin провело розслідування, в якому встановило, що Дональд Трамп міг перемогти на виборах в США завдяки Big Data і новому методу аналізу виборців. Крім того, за інтернет-кампаніями як перед референдумом в Британії щодо Brexit, так і перед виборами президента США стоїть одна і та ж фірма, яка займається аналізом Big Data - Cambridge Analytica, яку очолює Александр Нікс.