Подібне в Китаї вже траплялося раніше. Під час спалаху SARS-CoV у 2002-2003 роках китайський уряд не повідомляв про кількість хворих, контролював діяльність лікарів та приховував інформацію про хворобу протягом чотирьох місяців. Загинуло майже 800 людей, пише газета The Guardian.
У 2020 році з’явився новий вірус, від якого загинуло вже понад 600 тисяч людей, а 16 мільйонів людей зараз інфіковано в усьому світі. Китайський уряд каже, що був відкритим, прозорим та відповідальним у своїх діях протягом усього часу. Проте, дехто вважає дії влади Китаю недостатньо ефективними, щоб запобігти катастрофі.
Після спалаху SARS-CoV, Китай розробив загальнонаціональну мережу спостереження за хворобами, збільшив фінансування в галузі біології та інвестував значні кошти у дослідження коронавірусів у кажанів. Представники управління охорони здоров’я запевняли, що це допоможе зупинити черговий спалах. Але жоден з цих заходів не зміг врятувати світ від пандемії коронавірусу.
У грудні минулого року пацієнти почали звертатися до лікарень міста Ухань із симптомами пневмонії, яка не піддавалася традиційному лікуванню. Лікарі одразу ж надіслали зразки для секвенування ДНК, яке незабаром виявило коронавірус, що дуже нагадує SARS-CoV.
Китайські вчені попередили, що новий вірус може поширюватися повітряно-крапельним шляхом та осідати на поверхні. Але і в Ухані, і в Пекіні управління охорони здоров'я не приділяли достатньо уваги цій ситуації, наполягаючи, що немає підстав вважати новий вірус небезпечним, адже дуже невелика ймовірність його походження саме від людини.
Дехто з лікарів не погодився. Вони намагалися попередити один одного в соціальних мережах, але їх швидко зупинили, а декого навіть змусили підписати зізнання поліції про поширення дезінформації.
Гонконзький мікробіолог, який допоміг ідентифікувати SARS-CoV у 2003 році, Юен Квок-Юнг почав закликати уряд негайно вжити заходів щодо охорони здоров’я, як тільки побачив повідомлення про новий спалах.
Натомість, з 31 грудня по 20 січня політичні лідери Китаю відмовлялися визнавати загрозу та ніяк не реагували на повідомлення лікарів і вчених.
Влада Китаю накладає настільки потужну цензуру на історію, що може контролювати хронологічний розвиток подій та редагувати факти відповідно до власного бачення. З січня цензори ретельно видаляли документальні свідчення та додавали події і коментарі заднім числом, щоб виправдати дії влади.
Як наслідок, офіційна китайська версія викладу подій стосовно коронавірусу є далекою від правди. Згідно з цією версією, як тільки в Китаї з'явилися чіткі докази поширення вірусу від людини, уряд публічно оголосив про це і ввів жорсткі заходи контролю, включаючи закриття міста Ухань 23 січня.
Але правда полягає в іншому. Пекін, безумовно, мав ключові докази поширення вірусу на тиждень раніше, аніж повідомляє офіційна версія. 12 січня Юен діагностував коронавірус у родини в місті Шеньчжень, що за тисячу км від Уханя. Лише деякі члени родини були в Ухані. Лікар негайно попередив про це владу в Пекіні, проте уряд ніяк не відреагував. На початку року, саме перед повним закриттям міста на карантин, близько п’яти мільйонів людей покинули Ухань.
«Якби влада Китаю почала діяти 2 січня, а не 23-го, то кількість випадків коронавірусу могла б зменшитися на 95%», - вважає професор Саутгемптонського університету в Англії Ендрю Татем.
«Органи охорони здоров'я Китаю повідомили ВООЗ про спалах нового вірусу 31 грудня в найкоротші терміни», - заявив посол Китаю у Великій Британії Лю Сяомінг.
Насправді саме ВООЗ зібрала повідомлення про спалах в Інтернеті та звернулася до китайського уряду. Китай відповів лише через два дні.
Попри те, що китайська влада відреагувала на появу коронавірусу швидше, аніж на спалах SARS-CoV 17 років тому, цього було недостатньо. Прозорість ніколи не була сильною стороною Комуністичної партії Китаю, а під керівництвом Сі Цзіньпіна ще більше зростає контроль над ЗМІ.
«Відкрите повідомлення про спалах нової інфекційної хвороби, якщо доказів ще недостатньо, може спричинити паніку в суспільстві. Тому ми повинні бути відповідальними перед громадськістю і спочатку детально розібратися з фактами», - сказала ключова радниця уряду, професорка Лі Ланджуан на початку січня.
Деякі країни вимагають проведення міжнародного розслідування в Китаї для встановлення ситуації походження та поширення вірусу. Китайський уряд заявляє про те, що приєднається до розслідування, але лише після завершення кризового періоду. Пекін додає, що він теж є жертвою і не варто звинувачувати в поширенні хвороби лише дії влади Китаю.
Світ має замислитися, адже приховування інформації про спалах тієї чи іншої хвороби ставить під загрозу всіх. Зараз залишається сподіватися, що Китай засвоїв гіркий урок і за потреби буде діяти інакше, докладаючи необхідних зусиль для захисту власних громадян та усього світу, резюмує газета.