Зустріч президента США Джо Байдена та голови Китайської народної республіки Сі Цзіньпіна не вирішить всіх світових проблем, зокрема і українських, оскільки в позиціях лідерів цих держав занадто велика прірва і відсутня довіра, зазначив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
При цьому він зауважив, що візит Сі до США покращив атмосферу у відносинах держав як показово, так і всередині.
«Кожен з лідерів може записати собі в плюс серйозні речі: Сі чітку декларацію американцями політики «Єдиного Китаю», а Байден заяву Сі про бажання об’єднатися з Тайванем невійськовим шляхом. Домовленості про поновлення каналів спілкування у кризових ситуаціях та контроль за експортом з Китаю речовин, що використовуються для виробництва синтетичних наркотиків - теж позитивні. Все це, однак, не означає зростання довіри між США та Китаєм, а скоріше нормалізацію відносин», - зазначив Клімкін.
Він зауважив, що Пекін і Вашингтон і надалі сприйматимуть світ як суперництво Китаю і США і піріорітетом у відносинах буде не програти у цьому суперництві.
«РФ на цьому рівні не гравець, але впливати на баланс протистояння може і буде робити, щоб довести свою користь для Китаю, щонайменше поки Путін при владі, адже принципово інших альтернатив в нього немає», - підкреслив колишній дипломат.
Клімкін прогнозує, що Китай не полишить російський режим напризволяще, але й не буде дратувати США військовим співробітнитцвом з РФ. При цьому Китай здатний натиснути на РФ в питаннях незастосування ядерної зброї, свободи мореплавства у Чорному морі, де в нього є інтерес підтримання світових ринків продовольства та залізної руди, та ударів по цивільних об’єктах.
«Навряд Китай виступатиме із спільною зі США позицією, але координувати її з американцями - чому б і ні? Але така позитивна координація не виключає виникнення у майбутньому і «негативної», зокрема, щодо «детайескалації» бойових дій як мети замість подальшого тиску на РФ», - вказує він.
Так, попри фундаментальні розбіжності в позицій Заходу та Китаю щодо війни України з РФ, обидва зацікавлені в «контрольованості» того, що відбувається, а значить ситуативно, хоч і не стратегічно, можуть спробувати скоординовано діяти.
«Якщо така зміна обставин виникне, то критично для нас буде переконати Європу у тому, що на кону і її безпека, тобто вона має стати геополітичним гравцем і сказати своє слово. Інакше вся світова політика робитметься на берегах Тихого океану, а назва Північноаталантичний альянс звучатиме кепсько. До цього дуже і дуже далеко, але раніше теж любили казати «як пішки до Китаю», - резюмував Клімкін.
Президент США Джо Байден зустрівся з китайським лідером Сі Цзіньпіном на полях саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Сан-Франциско.
У своєму вступному слові Байден зазначив, що вони з Сі знайомі багато років і не завжди погоджувалися один з одним, водночас додав, що приймати лідера Китаю у Сполучених Штатах є для нього «честю і задоволенням».