UA / RU
Підтримати ZN.ua

Китай готує новий економічний виклик Заходу — FT

Пекін може стати ключовим фактором глобальної криптореволюції.

Можливо настав час більшій кількості західних урядів припинити розглядати криптореволюцію лише як суміш схем незаконних платежів та необдуманих фінансових спекуляцій. Західні країни могли б стати більш відкритими до прийняття інновацій криптовалюти та використати її для вигоди фінансів, економіки та суспільства в цілому, пише Financial Times.

У той же час, прихильники криптовалют повинні усвідомлювати системні наслідки майбутніх збоїв.

В цілому, політичні дебати в західних економіках щодо криптовалюти залишаються занадто вузькими щодо важливості наявних проблем та надмірно поляризованими, а учасники дискусій фактично «розмовляють різними мовами». Це спричинило перетягування канату між прискоренням прийняття криптовалюти приватним сектором та нерішучістю урядів і центральних банків.

По мірі того, як вплив криптовалюти зростає, можна помітити все більші розбіжності у західному світі щодо економічної вигоди від криптореволюції та її впливу на покращення фінансових послуг, що ще більше ускладнює ситуацію.

На відміну від деяких країн Заходу, Китай рухається вперед у сфері криптореволюції, створюючи основу для трансформаційної динаміки, яка має потенціал вийти далеко за межі самої країни.

Те, що станеться далі, матиме глибокі наслідки для фінансових послуг, грошово -кредитної політики, інвестицій, платіжних платформ та глобальних резервних валют. Це також вплине на контроль та використання великих обсягів даних, а також на технологічно-економічну конкуренцію між Китаєм та США.

Технології, що стимулюють криптореволюцію, включаючи розподілені в цифровому форматі транзакції, блокчейн, стають все більш руйнівними для фінансової галузі. Поєднання «регулювальних ям», які стримували учасників галузі та інерцію клієнтів, вже не є достатньо сильними, щоб перешкоджати хвилі конкуренції, орієнтованої на технології.

Незважаючи на свою нестабільність, криптовалюти поступово стають великою частиною портфелів інвесторів шляхом розподілу на різні сегменти-активи, що зменшують ризик.

Криптовалюти також стають все більш поширеними в платіжній екосистемі. Це викликає занепокоєння щодо незаконних платежів. Але криптореволюція має позитивне значення для грошових переказів, де занадто багато традиційних каналів залишаються повільними та дорогими. Але широку еволюцію світових валют продовжують підривати нестабільність цін, відсутність довіри та проблеми регулювання.

Зараз питання полягає в тому, чи вдасться прихильникам криптореволюції та регуляторам на Заході знайти єдиний підхід.

Основна відповідальність лягає на «криптосвіт», що ризикує повторити помилку, яку свого часу допустила технологічна сфера - досягаючи вузьких бізнес-цілей, але не усвідомлюючи, що бажаний успіх зробить технологічні компанії системно важливими.

Криптореволюція не зможе знайти спільну мову з урядами та центральними банками, не включивши більш жорстких гарантій проти відмивання грошей. Також необхідно враховувати занепокоєння щодо потенційної ерозії інструментів монетарної політики.

Необхідність урядів та центральних банків бути відкритими стає ще більш актуальною через те, що робить Китай. Чиновники в Пекіні зрозуміли трансформаційну силу криптореволюції і планують цілеспрямовано її розвивати.

Захід зіштовхнувся із політикою Пекіна, яка виходить далеко за межі Китаю - швидше розробити кращі платіжні системи та цифрову валюту центрального банку,  і все це, ймовірно, перестрибне кордони.

Це також може створити нову проблему для статусу долара, а також дати Китаю більший контроль над інформаційними технологіями та усунути те, що залишається від технологічного розриву.

За відсутності єдиного підходу Заходу, Китай може стати визначальним фактором глобальної криптореволюції, резюмує видання.

Читайте також: Спалах штаму "Дельта": Китай посадив на локдаун мільйони людей

Економічна експансія Китаю на марші. Захід намагається опиратися, пропонуючи світу проєкт B3W. Чи буде ця спроба успішною, читайте в аналізі Наталії Резнікової та Володимира Панченка «B3W. Протидія зростаючому Китаю можлива?».