Прем'єр-міністр Великобританії Девід Кемерон, канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд закликали Іран визнати існування держави Ізраїль, пишуть лідери трьох країн The Washington Post.
"Ми в недвозначних виразах засуджуємо невизнання Іраном Ізраїль і вважаємо неприйнятним висловлювання лідерів Ірану про Ізраїль", - пишуть політики в статті.
За словами Олланда, Кемерона і Меркель, угода щодо ядерної програми Тегерана не була б укладена, якщо б вони не вважали, що дана угода усуває загрозу безпеці регіону і режиму нерозповсюдження в цілому.
Кемерон, Меркель і Олланд також підкреслили, що угода з Іраном закриває Тегерану шлях до ядерної зброї, і висловили впевненість, що вона розрахована на тривалий термін.
Дипломатичні відносини між Тегераном і Єрусалимом були розірвані після Ісламської революції 1979 року в Ірані. Тегеран не визнає існування держави Ізраїль і регулярно виступають з різкими висловлюваннями на її адресу.
На початку серпня Обама заявив, що у разі провалу операції з ядерною програмою Ірану на Ізраїль би посипалися ракетні удари. Обама також наводив приклад, що, на його думку, станеться, якщо США буде змушений почати удари по військових об'єктах Ірану. На думку Обами, Іран не зважився воювати з США, але вдарив би по Ізраїлю.
У свою чергу, прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху в черговий раз відкинув аргументи Обами про те, що угода була єдиною можливістю запобігти війні з Іраном.
"Я проти угоди (ядерної угоди з Іраном - ред.) не тому, що я хочу війни. Я проти цієї угоди, тому що я хочу попередити війну. А це угода може її принести", - зазначив Нетаньяху, побоюючись, що зняття санкцій принесе Ірану вливання фінансових коштів, що він може використовувати для дестабілізації регіону.
Також в Конгрес США вже внесено проект резолюції про несхвалення угоди з Іраном. Обама пообіцяв накласти вето на будь-яке рішення проти цієї угоди з Іраном.
У липні Іран і "шістка" погодили історичну ядерну угоду.
Детальніше про ядерну угоду з Іраном читайте в матеріалі "Дзеркала Тижня. Україна" Іран: чи можна чекати спокою від давнього ворога?