Канада подала в ООН заявку на розширення свого континентального шельфу в Атлантичному океані на 1,2 млн кв. кілометрів і повідомила Комісії ООН з кордонів континентального шельфу, що пізніше пред'явить претензії на частину морського дна за межами 200-мильної виняткової економічної зони (ВЕЗ) у Північному Льодовитому океані.
У поданій в ООН заявці на 2,5 тисячах сторінок наводять дані про рельєф дна у морі Лабрадор, що омиває узбережжя півострова Лабрадор, а також на схід від острова Ньюфаундленд і провінції Нова Шотландія. Частина територій, на які претендує Канада, знаходиться в межах ВЕЗ Гренландії, у документі йдеться про необхідність переговорів з Данією.
Ще одну заявку на розширення континентального шельфу в Арктиці було повернуто на доопрацювання після того, як прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер розпорядився включити в неї географічний Північний полюс, пояснює Toronto Sun.
"Ми попросили наших чиновників і науковців провести додаткову роботу, необхідну для максимального розширення континентального шельфу в Арктиці та підтвердження прав Канади на Північний полюс", - цитує CBC міністра закордонних справ країни Джона Берда.
Міністр назвав претензії Канади на Арктику пріоритетним завданням, яке "має основоположне значення для нашої країни та спадщини, яку ми залишимо після себе".
"Ми забезпечуємо наш суверенітет, розширюємо наші економічні та наукові можливості, визначаючи останні кордони Канади", - прокоментувала цю роботу міністр навколишнього середовища Леона Аглукка. За її словами, арктичні території - невід'ємна частина спадщини Канади, а реалізація їхнього потенціалу здатна забезпечити країні положення сильної та незалежної держави.
Передбачається, що Оттава буде претендувати на право видобувати нафту і газ на додаткових 1,7 млн кв. кілометрів морського дна. За десять років у розробку підтверджуючої документації було вкладено 200 мільйонів доларів.
Які запаси вуглеводневої сировини має в собі Арктика, точно невідомо. За попередніми оцінками, може йтися про 22% світових запасів нафти і газу. Окрім того, цікавим є судноплавство і рибальство. За хребет Ломоносова, який знаходиться на дні Північного Льодовитого океану і підходить до Північного полюса, конкурують, окрім Канади, Росія та Данія, які вважають, що він є природним продовженням їхніх континентальних шельфів. Окрім того, на цю ж територію претендують США. Вивчення поданих в ООН заявок може розтягнутися на роки.
Згідно з міжнародним правом, Північний полюс і прилеглий до нього регіон Північного Льодовитого океану не належать жодній країні. Однак так звана арктична п'ятірка (Канада, Данія, Норвегія, Росія і США) володіє правами на 370-кілометрову виняткову економічну зону біля своїх берегів.
Після ратифікації Конвенції ООН з морського права цим країнам надано десятирічний період пред'явлення вимог щодо розширення своєї зони. Норвегія, Росія, Канада і Данія запустили проекти для обґрунтування своїх претензій про належність арктичних територій.
У 2001 році Росія стала першою з п'яти арктичних країн, що звернулася із заявкою про розширення меж свого континентального шельфу. У 2007 році інститут ФГУП "ВНДІ Океангеологія" на криголамі "Росія" провів геолого-геофізичні дослідження в зоні зчленування хребта Ломоносова з шельфом морів Лаптєвих і Східно-Сибірського з обґрунтування зовнішньої межі континентального шельфу РФ. Тоді полярники опустилися на батискафі на океанічне дно в районі Північного полюса, взяли проби і встановили там російський прапор.
Якщо Росії вдасться довести, що підводні хребет Ломоносова і плато Менделєєва, які тягнуться до Гренландії, є геологічним продовженням її континентального шельфу, вона зможе отримати право на розвідування та видобування вуглеводневих ресурсів на додаткових 1,2 мільйона квадратних кілометрів площі в Арктиці - у трикутнику Чукотка-Мурманськ-Північний полюс. За даними Мінприроди, на російській ділянці арктичного шельфу може бути виявлено ресурси вуглеводнів в обсязі до 5 млрд тонн. !zn