Минулої весни, коли перша хвиля пандемії COVID-19 прокотилася Європою, Швеція стала «суперечливим винятком» континенту щодо боротьби з вірусом. Оскільки інші країни - від Італії до Великої Британії, запроваджували жорсткі карантинні обмеження, шведи пішли іншим шляхом, пише Bloomberg.
Стратегія Швеції викликала обурення серед людей, занепокоєних таким легковажним підходом до боротьби з пандемією, тоді як інші, кого більше хвилює свобода особистості та захист економіки, навпаки, підтримували цю стратегію.
Результатом підходу Швеції до боротьби з пандемією став вищий рівень смертності в Швеції, ніж в інших європейських країнах, однак шведська економіка постраждала найменше, порівняно з країнами-сусідами.
Поки Європа бореться з відродженням пандемії коронавірусу, багато країн поступово починають звертатися до шведської стратегії боротьби з COVID-19.
Уряди країн застосовують жорсткіші карантинні заходи до міст та регіонів із великою кількістю випадків хвороби, при цьому влада вкрай неохоче ставиться до перспективи запровадження загальнонаціональних локдаунів, як це було на початку першої хвилі пандемії.
Політики справедливо побоюються наслідків для економіки та державних бюджетів, які потерпали в першій половині року, а також наслідків для психологічного стану населення, яке вже втомилося від карантину.
Цей новий підхід до боротьби з пандемією може мати політичний та економічний сенс, попри звинувачення в несправедливості з боку мерів міст, які піддаються жорсткішим карантинним заходам.
Велике питання полягає в тому, чи зможе новий підхід запобігти черговому стійкому зростанню смертності та госпіталізацій.
У неділю ввечері Італія стала останньою європейською країною, яка уникає запровадження жорстких карантинних заходів, подібних до тих, що були запроваджені навесні. Італійський уряд вирішив тримати бари та ресторани відкритими, а також перукарні та спортзали, хоча кількість випадків хвороби зростає.
У Франції президент Емманюель Макрон пообіцяв, що нового загальнонаціонального локдауну не буде, натомість він покладається на запровадження деяких локальних обмежень.
Іспанія - країна, яка найбільше постраждала від другої хвилі пандемії в Європі, також посилила карантинні обмеження щодо таких областей, як Мадридський регіон, але уникнула масштабного загальнодержавного блокування.
Оксфордський університет відстежує суворість карантинних заходів, що запроваджуються у всьому світі для обмеження розповсюдження вірусу, щоб розрахувати "індекс жорсткості". Аналіз даних показав, що уряди більшості країн зараз не налаштовані до запровадження жорстких загальнонаціональних карантинних обмежень.
Для Італії, Франції та Іспанії "індекс жорсткості" становив приблизно 50 із 100 у середині жовтня. Показник був вище 80 у травні. У Швеції на піку першої хвилі індекс жорсткості становив 46 (зараз він становить 37).
Обґрунтуванням м’якшого підходу є те, що друга хвиля пандемії зараз більше контролюється, ніж перша. Смертність та госпіталізації зростають, але їх набагато менше, ніж раніше. В Італії понад 4 тисячі пацієнтів з COVID-19 знаходились у відділеннях інтенсивної терапії у розпал першої хвилі. Зараз кількість таких хворих зменшилась. Національні системи охорони здоров’я проводять набагато більше тестів, ніж у квітні, і вони краще підготовані для боротьби зі збільшенням кількості пацієнтів.
Є надія, що добровільне соціальне дистанціювання обмежить зараження, оскільки люди краще розуміють ступінь тяжкості вірусу. Зрештою, шведи покладались на своїх громадян, щоб вони несли відповідальність за власні дії, і пандемія була взята під контроль влітку там, як і в інших країнах Європи.
Є також деякі ознаки того, що регіональні блокування можуть бути ефективними. В Іспанії кількість випадків хвороби все ще зростає на національному рівні, але в Мадриді вона різко впала разом із госпіталізаціями, адже там були запроваджені локальні карантинні обмеження.
На жаль, неможливо сказати, чи цього підходу буде достатньо, щоб стримати пандемію, адже ситуація з коронавірусом може легко вийти з-під контролю.
По мірі зростання кількості випадків системи відстежування контактів намагаються не відставати від темпів поширення хвороби. Але тестування все ще не завжди доступне: наприклад, у Бельгії лише ті, хто виявляє симптоми коронавірусу, зможуть пройти тест. До того ж, восени та зимою віруси поширюються набагато швидше.
Уряди роблять все можливе, щоб уникнути нових загальнонаціональних блокувань, але зрештою вибір не за ними, все буде залежати від подальшої ситуації з поширенням хвороби. Якщо в європейських лікарнях закінчаться місця, стане важче протистояти запровадженню жорсткого карантину, резюмує видання.