Європу переслідує привид: страх перед масовою міграцією. Ці побоювання підігріваються деякими політичними силами ЄС. Незважаючи на відсутність гучних перемог на виборах, «європейським ультраправим» вдалося поширити негативне ставлення до міграції по всій Європі, пише EUobserver.
Це впливає на погляди багатьох урядів блоку і на процес прийняття рішень. Протягом багатьох років держави ЄС, де поширюється таке ставлення до міграції, не могли вжити ефективних заходів та не досягнули солідарності у питанні надання притулку біженцям.
Широко поширений антиміграційний дискурс і політика, заснована на ньому, виявляють розділеність Європи. Таке неприйняття та недовіра до тих, хто тікає від війни та систематичних порушень прав людини, контрастує з цінностями рівності, свободи та єдності, на яких базується ЄС.
Крім того, Європа є політично слабкою, адже її опоненти знають, що ніщо не лякає ЄС так, як кілька тисяч мігрантів, які намагаються перетнути європейські кордони.
Вороги ЄС діють відповідно до цього. Білоруський диктатор Алєксандр Лукашенко використовує слабкість ЄС на кордоні з Польщею, він перетворив мігрантів на зброю для досягнення своїх політичних цілей.
Деякі з мігрантів померли від голоду чи холоду. Повідомлення вказують на зловживання білоруськими та польськими прикордонниками, які застосовували електрошокери, сльозогінний газ та водомети проти мігрантів. Також надходили повідомлення про розлучення сімей. Біженці, які перетинають кордони, не є терористами. Це люди з різними мотивами для втечі з країни, чиї заявки на в’їзд мають бути розглянуті відповідно до наявних правових процедур та європейського законодавства.
Однак наразі майбутнє багатьох мігрантів залишається невизначеним.
Становище Польщі погіршує ситуацію: населення боїться, адже панує атмосфера залякування. Кордон використовується як щит, позбавляючи людей права шукати притулку і забороняючи окремим особам та організаціям надавати гуманітарну допомогу.
Незважаючи на це, місцеве населення Польщі та декілька неурядових організацій продовжують надавати гуманітарну допомогу мігрантам, привозять воду та продукти харчування.
Президент Європейської ради Шарль Мішель навіть вирушав до польської столиці у листопаді.
Однак Мішель не підштовхнув польський уряд до ефективних дій. Він здійснив візит, щоб висловити свою «солідарність» із жорсткою міграційною політикою Варшави. Мішель підтримав мілітаристську риторику, назвавши дії білоруської влади «жорстоким нападом», підриваючи принцип гарантій, передбачених законодавством ЄС, для шукачів притулку на європейських кордонах.
За тиждень блок перейшов від ситуації, коли Польща перебувала під інтенсивним контролем і тиском через постійні проблеми з верховенством права, до атмосфери політичної підтримки.
Незважаючи на те, що мігранти розглядаються як інструменти для досягнення дестабілізаційних цілей, їх незаконний в’їзд до Польщі сам по собі не становить загрози територіальній цілісності, політичній незалежності чи безпеці.
ЄС, ймовірно, буде «захищати себе від мігрантів і шукачів притулку».
Це призведе до того, що людям офіційно не дозволять в’їжджати на територію ЄС, подовжуючи термін реєстрації заявок про надання притулку, а також час розгляду заяв, який може бути продовжений до чотирьох місяців.
Крім того, це дозволяє прискорити повернення біженців, кому відхилено прохання про надання притулку.
Замість жорсткого підходу, ЄС міг розгорнути Європейський офіс з підтримки шукачів притулку , щоб допомогти країнам, які знаходяться під тиском, виконувати свої обов’язки щодо мігрантів, які вже перебувають на їхній території, резюмує видання.
Литва, Латвія і Естонія звинуватили Лукашенка в заохоченні нелегальної міграції з метою помститися за санкції ЄС проти його режиму.
Польща і Литва почали будівництво загороджень на кордоні з Білоруссю.
Докладніше про те, як режим Лукашенка використовує міграційну кризу, читайте у статті Олександра Шевченка «Лукашенко проти Європи: кривава гра на витривалість» у ZN.UA.