Американський президент Джо Байден вирушає у першу закордонну поїздку після вступу на посаду, він відвідає низку європейських самітів. Байден візьме участь у засіданні G7 у Великій Британії. Потім він вирушить на саміт НАТО в Брюсселі, де зустрінеться з більшістю лідерів Європейського Союзу. Все це передуватиме напруженій зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним у Женеві 16 червня. Провівши останні п’ять місяців, зосереджуючись на внутрішній політиці та боротьбі з пандемією, Байден спробує продемонструвати, як його адміністрація «відновлює лідерство США на світовій арені», пише The Washington Post.
Байден заявив, що визначальним питанням для Сполучених Штатів і їх демократичних союзників є те, чи можуть вони та ліберальний порядок «підтвердити свою стійкість проти актуальних загроз і супротивників», прямо включаючи Китай та Росію, а також неліберальні націоналістичні сили, що зміцнюються у багатьох західних країнах.
Байден наполягає на тому, що демократія все ще міцна і розглядає своє президенство як шанс «довести це». Перш за все, це передбачає дію за амбіційним порядком денним. Байден повідомив, що Сполучені Штати ставляться серйозно до зміни клімату і поглиблять трансатлантичне співробітництво щодо «глобального переходу до чистої енергії».
Він підтримав угоду міністрів фінансів G7 щодо вихідних мінімальних ставок корпоративного податку. Серед іншого, Байден закликав демократичні держави модернізувати свою «фізичну, цифрову та охоронну інфраструктуру», частково, щоб забезпечити «високоякісну конкуренцію Китаю» у майбутніх «змаганнях».
«Оскільки економічне відновлення Америки сприяє розвитку світової економіки, ми будемо сильнішими, коли нас підтримують країни, що поділяють наші цінності та бачення майбутнього», - заявив Байден.
Це правильний крок. Питання в тому, чи багато країн в Європі повністю його підтримають. Без сумніву, європейські колеги Байдена відчувають полегшення через різку зміну тону після колишнього президента США Дональда Трампа, який визнав європейських союзників загрозою національній безпеці, поставив під сумнів заслуги НАТО, відкинув науку і помітно підтримував автократів, не в останню чергу Путіна.
Але елементи торговельної війни Трампа все ще існують, тоді як адміністрація Байдена зберігає обмеження на поїздки для жителів ЄС, навіть коли Європа відкривається для легіону охочих американських туристів. Те, що Байден досі не назвав послів ні в НАТО, ні в Брюсселі – це знак неуваги з боку Вашингтона, вважають деякі аналітики. Вони також визнають, що, незалежно від результату візитів Байдена в Лондон та Брюссель, Сполучені Штати більше розглядають Європу як «молодшого» партнера у конкуренції з Китаєм.
«Попри увагу на вищому рівні та дипломатичну діяльність, наразі дії адміністрації Байдена показують, що новий президент сумнівається, що Європа коли-небудь матиме життєво важливе значення для нової геополітичної боротьби. Байден, який завжди підтримував трансатлантичну співпрацю, зняв з пріоритетів європейську політику», - написав аналітик Джеремі Шапіро.
«Оптимістична точка зору полягає в тому, що Байден починає нові відносини, демонструє віру в Брюссель і НАТО, вимовляючи правильні слова і рухаючи ключовий стратегічний процес оновлення трансатлантичного союзу», - сказала директор Європейської ради з міжнародних відносин Яна Пугльєрін.
«Але Байден також хоче бачити реальні дії, і нам потрібно показати відчутні результати. Це не безкорисна любов, а дружба з вигодою», - додала вона.
Є глибокі ознаки того, що Європа рухається в бік «реалізму». Нове опитування європейців, проведене German Marshall Fund, виявило лише обмежену довіру ЄС до Вашингтона. У Франції та Німеччині відносно небагато респондентів вважають США найвпливовішою державою у світі. Лише 51 відсоток опитаних німців розглядали Америку як «надійного» партнера.
Мартін Квенцес із German Marshall Fund вважає, що «ефекту Байдена не сталося» і відчутне «зменшення впливу США залишається і сьогодні», як це було за Трампа.
«Враховуючи стійкість підтримки Трампа в США, деякі європейські країни стурбовані, що повноваження Байдена будуть лише невеликою паузою, після якої до влади у Сполучених Штатах прийдуть ще більш популістські, націоналістичні президенти», - каже аналітик Стівен Ерлангер.
Але опитування German Marshall Fund виявило широку європейську підтримку значної частини заявленого порядку денного Байдена, включаючи дії щодо зміни клімату, інвестиції в кібербезпеку та посилення позиції проти Китаю. Шістдесят два відсотки респондентів хотіли б, щоб їхні уряди суворіше ставилися до порушення прав людини в Китаї. Квенцес каже, що ця перспектива виправдовує бачення конкуренції з Китаєм як ідеологічне зіткнення демократичного та авторитарного світів.
Часткова зміна позиції ЄС щодо Пекіна була помітною після рішення Європейського парламенту заморозити велику інвестиційну угоду з Китаєм минулого місяця. На національному рівні деякі європейські країни також поступово віддаляються від Пекіна. Прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі зупинив участь своєї країни в китайській ініціативі «Один пояс, один шлях».
Зараз політичні вітри рухаються у зовсім іншому напрямку.
«Перехід до Китаю належить минулому. Ця політична течія сьогодні слабшає», - заявив італійський парламентарій Едаардо Ріксі.
Президенти США та Росії зустрінуться 16 червня. У Кремлі підтвердили, що Джо Байден і Владімір Путін зустрінуться у швейцарській Женеві.
Байден має намір обговорити з Путіним хакерську атаку з боку Росії на американську компанію Colonial Pipelinе, яка відбулася на початку травня. Також повідомлялося, що під час зустрічі сторони можуть порушити питання безпеки та контролю озброєнь, порушення прав людини та інші.
Саміт у Женеві все ж відкриває деякі можливості для двостороннього співробітництва, і Путін може спробувати цим скористатися, вимагаючи поступок від Байдена, пише WSJ. Заручитися підтримкою Білого дому напередодні саміту хоче і ЄС - Брюссель направив Вашингтону проєкт спільної заяви щодо протидії Росії і Китаю. Саміті ЄС-США відбудеться 15 червня.