Кібератака на сайти українського уряду виявила широку невизначеність ЄС щодо обіцянок покарати Москву за подальшу агресію проти України. Країни блоку розділилися щодо того, який масштаб ворожих дій Кремля має передбачати запровадження санкцій, пише Financial Times.
ЄС разом із США та Великою Британією попередили, що Росія зіштовхнеться з санкціями, які принесуть «масові наслідки та втрати» у разі нападу Москви на Україну. Захід намагається стримувати агресію РФ, тоді як Кремль зібрав війська на українському кордоні.
Але країни ЄС не можуть дійти згоди з приводу того, який масштаб агресивних дій РФ повинен викликати жорстку відповідь. Деякі країни блоку стверджують, що так звані гібридні атаки, такі як розгортання кібервійни або підготовка провокацій, не повинні спровокувати санкції.
За словами чиновників ЄС, неформальні переговори минулого тижня, організовані Францією, продемонстрували розбіжності.
«Не було згоди відносно того, що означає агресія РФ. Є дуже великі розбіжності між державами. Дехто хоче, щоб усі види гібридних дій передбачали запровадження санкцій, інші говорять лише про повне вторгнення РФ», – сказав один із учасників переговорів.
«Ми досягли єдності щодо необхідності відповіді на російську агресію, але не можемо чітко визначити масштаби дій РФ, які повинні спровокувати санкції», – додав він.
Офіційні особи ЄС продовжують переговори з цього питання.
Кібератака на Україну, яка була націлена на десятки урядових веб-сайтів, офіційно не приписується Москві, але Київ заявив, що докази вказують причетність Росії. Українські чиновники неодноразово заявляли, що очікують від РФ використання кібервійни.
Список потенційних санкцій ЄС складає Європейська комісія, що передбачає, за словами чиновників, безпрецедентну координацію з США. Але для запровадження санкцій знадобиться схвалення 27 країн-членів.
Дебати відбуваються, поки США намагаються закликати Брюссель до координації з підходом адміністрації американського президента Джо Байдена, на тлі занепокоєння, що президент Росії Владімір Путін активізує підготовку до вторгнення, розширивши розгортання військ і зброї на кордоні України.
Офіційні особи деяких держав-членів ЄС, зокрема східних і північних країн, географічно ближчих до Росії, побоюються, що без відповідного пускового механізму для санкцій впливовіші країни, такі як Франція чи Німеччина будуть сумніватися щодо того, чи повинен блок реагувати на будь-які кроки, зроблені Москвою.
Це викликало занепокоєння, що деякі країни ЄС можуть проігнорувати агресивні дії Кремля, такі, як застосування гібридних методів або провокацій всередині України, щоб використати це як привід для втручання — оскільки США попереджали минулого тижня, що Москва планує подібні «заходи».
«Визначити пусковий механізм зараз є найбільшим питанням. У нас немає системи автоматичного застосування санкцій. Зараз це буде залежати від політичних настроїв», — сказав один із європейських чиновників Financial Times.
«Це робить ситуацію дуже невизначеною. Але можете бути впевнені, що американці не будуть просто сидіти і чекати», – додав він.
Заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила, що кібератака була «частиною російської методики» і Вашингтон та його союзники готові завдати «дуже гострого болю» Москві.
Минулого тижня міністри закордонних справ ЄС зустрічалися у Франції, коли розгорнулася кібератака на Україну.
Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив після неформальної зустрічі, що ЄС має відповісти на російську агресію «обмежувальними заходами, які будуть прийняті у координації з європейськими партнерами».
Росія представила Заходу справжній ультиматум — проєкти двох договорів, один із США, один із НАТО — про «гарантії безпеки». У Москві намалювали свою «формулу нового світу» і вважають, що решта світу має її прийняти. Захід міг висунути свої ультиматуми Росії і 2008-го, і 2014-го, але не зробив цього. Втрачена на великій шахівниці ініціатива дорого обходиться учасникам гри всього через кілька ходів. Чи піде Захід на поступки Росії 2022-го? Детальніше читайте у статті Сергія Корсунського «Ультиматум Путіна та переговори Росія—США: чи здадуть Україну».