Патріарх Єрусалимський Феофіл III увійшов в залежність від Російської православної церкви та підтримки Кремля, у тому числі економічно. Водночас його дії можуть шкодити як Державі Ізраїль, так і Україні, яка потерпає від російської агресії, йдеться в матеріалі Times of Israel.
Видання нагадує, що Російська православна церква завжди була невід'ємною частиною як пропагандистської машини всередині РФ, так і складовою закордонної агентурної мережі Кремля. І одним з головних центрів її діяльності за межами Росії є Єрусалим.
Патріарх Єрусалимський Феофіл III обіймає свою посаду з 2005 року. У 2008 році Феофіл III зробив кілька антиросійських заяв під час прес-конференції з російською делегацією журналістів, зокрема негативно висловився про мотиви діяльності Росії в Єрусалимі за попередні 150 років.
Однак уже у 2013 році Феофіл ІІІ отримав від РПЦ та Української православної церкви Московського патріархату ордени, а в 2019 році відвідав Москву, де особисто зустрічався з Владіміром Путіним та з Московським патріархом Кірілом.
Відразу після московського візиту патріарх отримав також орден Віфлеємської зірки від Імператорського православного палестинського товариства, яке є впливовою російською організацією в Єрусалимі.
Уже в лютому 2020 року Феофіл ІІІ за підтримки росіян організував зустріч в Аммані для обговорення «збереження єдності». На неї, щоправда приїхали лише чотири предстоятелі: Феофіл III, патріарх Московський Кіріл, патріарх Сербський Іриней та Митрополит Чеських земель і Словаччини Ростислав. На зустріч також приїхали представники нижчого рівні від Польщі, Румунії та Української православної церкви Московського патріархату. Вселенський патріарх Варфоломій виступив проти цієї події, зазначивши у своєму листі до Феофіла, що вона «має на меті лише підрив усталених норм Православної Церкви».
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Феофіл III неодноразово виступав на захист статусу РПЦ в Україні та за її межами. У червні 2022 року він провів зустріч із послом Росії в Державі Ізраїль Анатолієм Вікторовим, а у вересні 2025 року зустрічався з патріархом Кірілом в столиці Казахстану Астані. Тієї ж осені у нього знову була зустріч із послом РФ в Ізраїлі Вікторовим на урочистостях в місті Лод, де російський дипломат говорив про «переслідування київським режимом канонічної Православної Церкви України».
Видання зазначає, що по суті Феофіл III є активним противником автокефалії Православної церкви України та її відокремлення від Московського патріархату. У вересні 2024 року він опублікував заяву, в якій виступив проти заборони діяльності РПЦ на території України, аргументуючи це з точки зору свободи віросповідання.
Із 2023 року Феофіл III активно спілкується із російським архімандритом Вассіаном.
Архімандрит РПЦ Вассіан Змєєв очолює Російську церковну місію в Єрусалимі з 2023 року. Наразі він є головним посередником між РПЦ та Єрусалимським патріархатом.
У 2023 році влада Північної Македонії заборонила йому в'їзд на свою територію з одночасним висланням трьох російських дипломатів через «підривну діяльність». Тоді ж Вассіана попросили покинути Болгарію, де він служив у РПЦ в Софії. Державне агентство національної безпеки Болгарії заявило, що заходи були вжиті «у зв'язку з діяльністю, спрямованою проти національної безпеки та інтересів республіки», а саме з діяльністю, спрямованою на вплив на соціально-політичні процеси в країні на користь геополітичних інтересів Російської Федерації. І от після цього архімандрита Вассіана перевели до Єрусалиму, де він неодноразово зустрічався з патріархом Феофілом III для обговорення зміцнення співпраці між Росією та Єрусалимом.
«Такі відкриті зв'язки з офіційним представництвом терористичного режиму Росії, який відповідає не лише за незаконну військову агресію проти України, а й за прямі контакти та різні форми підтримки головного ворога Ізраїлю – Ірану, викликають сумніви щодо його незалежності від впливу іноземних розвідок, а також безпосередньо шкодять контактам між ним та рештою духовенства на найвищому рівні», - зазначає видання.
Чого намагається досягти Росія і які загрози це створює для України та Ізраїлю
Автор матеріалу підкреслює, що Росія починає свою агресію без зброї в руках, а з «відновлення права власності» майна колишньої Російської імперії. Зараз Кремль домагається легалізації прав власності на Олександрівський комплекс у Старому місті Єрусалиму. І Єрусалимський патріархат на чолі з Феофілом III може стати ключовим союзником Росії в цьому процесі.
Видання зазначає, що в разі, якщо Росії вдасться отримати право власності на Олександрівський комплекс, це створить цілий ряд ризиків і для України, і для Ізраїлю. Для України це становить геополітичну загрозу, оскільки може бути інтерпретовано як символічна легітимізація Російської Федерації. Крім того, володіння об'єктом, що має високе історичне та релігійне значення, посилить здатність Росії здійснювати вплив на Близькому Сході та ускладнить дипломатичну стратегію України в регіоні.
Росія також використовуватиме таку передачу у власній пропагандистській політиці, створюючи наратив про міжнародні поступки на свою користь, що потенційно може зашкодити українським інтересам у міжнародних політичних та релігійних колах.
Негативні наслідки також можливі у двосторонніх відносинах між Україною та Ізраїлем, де таке рішення може бути розцінено як недружній крок в умовах воєнного часу, що ускладнить будь-яку подальшу дипломатичну взаємодію.
Для Ізраїлю ці ризики є не менш серйозними. По-перше, це рішення може спричинити дипломатичну напруженість з європейськими партнерами. А з точки зору безпеки, посилення російської присутності у Старому місті створює потенційні можливості для непрямого впливу, політичних маневрів та використання цього місця способами, що суперечать інтересам Ізраїлю, зважаючи на співпрацю РФ з Іраном. Також Кремль може інтерпретувати такі рішення як сигнал про готовність Ізраїлю до подальших компромісів, що ускладнить політику стримування російського впливу.
Єрусалимський патріархат не приховує своїх зв'язків з Росією. Російське Імператорське православне палестинське товариство приваблює в Ізраїль чимало паломників, що приносить значний прибуток Єрусалимському патріархату. Це вказує на певну фінансову залежність між російською державою та ізраїльськими православними релігійними структурами. Також Росія безпосередньо «фінансує» проекти патріарха, про що він неодноразово говорив.
«Можливо, для Феофіла III ця співпраця видається вигідною для світового православ'я та його патріархату, і нешкідливою для Держави Ізраїль загалом, але практика показує, що публічні діячі, корисні Росії в найрізноманітніших сферах людської діяльності, стають її найвідданішими агентами, шпигунами та колаборантами, які, крім того, тягнуть за собою маси шанувальників», - резюмує автор.