Нарощування російських військ поблизу кордону України є загрозою європейській безпеці. На армійських базах на півдні Росії та аеродромах анексованого Криму знову збираються війська, танки, вертольоти та винищувачі. Пентагон заявляє, що концентрація військ РФ на українському кордоні є більшою, ніж напередодні збройного втручання Кремля в 2014-2015 роках. Канцлер Німеччини Ангела Меркель назвала ситуацію «надзвичайно напруженою». Посол Америки в Москві був змушений вирушити в США для консультацій. Те, що говорять і роблять зараз західні країни, буде визначити, наскільки далеко готовий піти президент Росії Володимир Путін, пише Financial Times.
Тим часом здоров’я головного критика Путіна Олексія Навального, якого арештували одразу після повернення в Росію, погіршується у в’язниці. Півмільйона росіян зареєструвались для участі в акціях протесту на підтримку Навального.
Однак російські військові маневри поблизу України - це набагато більше, ніж тактика, покликана відвернути увагу від справи Навального та внутрішнього неспокою щодо застою російської економіки.
Кремль намагається запобігти інтеграції на захід країни, яку він називає, «слов'янською братньою державою і стратегічною буферною зоною». Мінські домовленості, які підписав колишній президент України Петро Порошенко у 2015 році і сили, закріплені російськими ополченцями на сході України, дають Москві важелі впливу. Кремль обіцяв окупованим територіям офіційне визнання у Україні, крім того, Росія активно намагається впливати на політичний курс Києва.
Через шість років більша частина Мінських домовленостей не виконується, а український президент Володимир Зеленський виявився на надто «вигідним» для Москви.
Путін, як припускають деякі аналітики, хоче «довести справу до кінця». Лише сам російський президент і його найближче оточення знають його справжні наміри. Однак Росія може бути готовою як «брязнути шаблями», щоб налякати сусідів та змусити їх піти на поступки, так і застосувати жорстку силу - навіть у самому центрі європейського континенту.
Оскільки Захід змушений відповідати на виклики Росії на багатьох фронтах, першочерговою тактикою західних демократій має бути чіткість та послідовність обміну повідомленнями, а також узгодженість дій.
Спроби президента Франції Еммануеля Макрона досягнути «діалогу з метою довіри» з Путіним лише «затуманили дипломатичні води». Попри всі занепокоєння, Меркель та її уряд все ще підтримують трубопровід «Північний потік-2», який повинен транспортувати російський газ безпосередньо до Німеччини в обхід України.
Дуже важливо, щоб США та їхні союзники об'єдналися, наголосивши, що подальша російська агресія проти суверенного сусіда, населення якого перевищує 43 мільйони людей, принесе значні втрати для самого Кремля.
Західні демократії повинні чітко заявити про своє бажання надати Україні летальну зброю та іншу військову допомогу, якщо країна стане жертвою чергової атаки Кремля, включаючи протитанкові та інші оборонні системи.
Хоча країни НАТО, цілком очікувано, обережно «вступають у конфлікт» із ядерно озброєною Росією, вони мають готуватися закріпити власні сили на південному сході Європи як стримуючий фактор для агресії з боку Москви.
США та ЄС також мають бути готовими посилити економічні санкції проти Росії. Минулого тижня американський президент Джо Байден заборонив американським фінансовим установам купувати російські облігації як покарання Кремля за хакерські атаки та втручання у вибори, сигналізуючи про готовність використовувати американську фінансову систему проти опонентів.
Європейські країни мають подвоїти зусилля на шляху до зменшення залежності від російського викопного палива, включаючи остаточне блокування «Північного потоку-2». Якщо Захід дійсно хоче показати, що не дозволить російському президенту зневажати міжнародні норми, він має бути готовий нести відповідні витрати, резюмує видання.
Росія продовжує стягувати війська до кордону з Україною під виглядом підготовки до навчань «Захід-2021». Одночасно з цим активізувалися російські контингенти в Білорусі, окупованому Криму, Придністров'ї та акваторії Чорного і Азовського морів.
19 квітня відбулися переговори політичних радників лідерів «нормандської четвірки». Всі учасники підтвердили прихильність перемир'ю в Донбасі, але в РФ переговори назвали безрезультатними.
Детальніше про ситуацію і перспективи України в поточних умовах - у статті Сергія Немирича «Військова тривога квітня 2021 року: кілька простих висновків» для читачів ZN.UA.