Хоча Японія однією із перших заявила про категоричне неприйняття дій Росії щодо України у лютому 2022 року, однак до цього в самій країні не сприймали північного сусіда за джерело можливої небезпеки, а зосереджувались на протидії Китаю та Північній Кореї, пише у своєму матеріалі для ZN.UA «Путін підвищив ставки: як реагує один із союзників України» надзвичайний і повноважний посол України в Японії Сергій Корсунський.
Автор зазначає, що в Японії чудово усвідомлювали агресивний характер режиму Путіна, але Китай і КНДР розглядалися як реальніша загроза, а в центрі уваги стратегії безпеки стояли завдання протиракетної оборони.
Посол нагадав, що у 2014 році, після анексії Криму, Японія не вжила активних дій для покарання агресора, обмежившись тільки дуже скромними санкціями проти деяких фізичних осіб РФ, хоча осудила агресію.
«Лише недавно громадська думка стала схилятися до міркування, що не варто суворо дотримуватися доктрини виключно захисних дій. Важливо мати засоби для контрудару, причому не тільки по ворожих базах, щоб не давати підстав противникові навіть мріяти про напад. Інакше кажучи, думка стала схилятися на користь потенціалу стримування. Серед загроз Японії з'явилася й Росія», - пише Корсунський.
При цьому в Токіо не згодні миритись із анексією чотирьох островів Курильської гряди, про суверенітет над якими заявив нинішній уряд Японії, після чого Росія вийшла з переговорів про мирний договір.
Також після введення уже чотирнадцять пакетів санкцій проти фізичних та юридичних осіб РФ уряд Росії оголосив Японію «недружньою країною».
І хоча офіційна позиція Токіо дуже важлива, але не менше для цього має значення позиція народу.
«На щастя, авторитетні опитування громадської думки свідчать, що 85% японців підтримують Україну, і саме на їхню думку спирається уряд, коли вишукує можливості для надання допомоги нашій країні», - зазначає Корсунський.
Більше матеріалів Сергія Корсунського читайте за посиланням.