Цього року у Міжнародний день ООН з викорінення насильства щодо жінок, 25 листопада особлива увага приділяється цифровому виміру насильства щодо жінок та дівчаток.
Від бодішеймінгу (висміювання форми, розміру чи зовнішності людини) та кіберфлешингу (розсилання небажаних сексуальних зображень в інтернеті) до доксингу (розповсюдження в інтернеті особистої інформації без його згоди) – стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій відкриває нові шляхи для насильства щодо жінок та дівчаток, наражаючи їх на більший ризик стати жертвами насильства.
У своїй першій рекомендації щодо "цифрового виміру" насильства щодо жінок група експертів Ради Європи з протидії насильству щодо жінок та домашнього насильства (GREVIO) визначає та описує проблему як гендерного насильства щодо жінок, що вчиняється в інтернеті, так і нападів на жінок з використання технологій, таких як легально доступні пристрої стеження, які дозволяють злочинцям переслідувати своїх жертв.
Дійсно, компанії, що займаються питаннями інтернет-безпеки, виділяють, наприклад, stalkerware або spouseware, які можуть стежити за особистим життям людини без його відома чи згоди, отримуючи доступ до особистої інформації, такої як контакти, журнали викликів, фотографії, відео, SMS- повідомлення та навіть фізичне розташування.
Спостерігаючи за виконанням Стамбульської конвенції, GREVIO виявила серйозні прогалини в національному законодавстві щодо насильства щодо жінок за допомогою таких технологій та в інтернеті.
У рекомендації дається чітке визначення цифрового виміру насильства щодо жінок та пропонуються конкретні дії, засновані на чотирьох стовпах Стамбульської конвенції: профілактика, захист, судове переслідування та скоординована політика.
На сьогодні відсутня універсальна типологія/визначення поведінки чи дій, які, як вважається, поєднують усі форми насильства щодо жінок, які здійснюються в інтернеті або за допомогою технологій. У рекомендації використовується термін "цифровий вимір насильства щодо жінок", який є досить всеосяжним і включає як акти насильства в інтернеті, так і ті, які здійснюються за допомогою технологій, включаючи технології, які ще тільки належить розробити.
Масштаби проблеми
Статистика показує масштаби проблеми. Наприклад, згідно зі звітом, опублікованим організацією Women's Aid, 45% жертв домашнього насильства в тій чи іншій формі зазнавали образ в інтернеті під час відносин, а 48% повідомили, що зазнавали переслідувань або образ в інтернеті після припинення відносин.
Рекомендації
Конкретні дії у рекомендації щодо боротьби з цифровим аспектом насильства щодо жінок містять:
- Перегляд відповідного законодавства відповідно до цифрового виміру насильства стосовно жінок
- Реалізація ініціатив із викорінення гендерних стереотипів і дискримінації, особливо серед чоловіків і хлопчиків
- Сприяння включенню цифрової грамотності та безпеки в інтернеті до всіх рівнів освіти
Розробка та поширення інформації про юридичні засоби та служби підтримки - Забезпечення доступності послуг підтримки та консультування для всіх жертв
- Забезпечення навчання та ресурсів для фахівців і телефонних ліній довіри
- Заохочення інтернет-посередників забезпечити модерацію змісту
- Обладнання правоохоронних органів необхідними інструментами та знаннями для ефективного розслідування та кримінального переслідування
- Забезпечення оприлюднення системою кримінальної юстиції звітів про подібні випадки
- Заохочення інтернет-посередників також взяти на себе відповідальність та вжити заходів, щоб покласти край безкарності за цифрові акти насильства
- Включення цифрового виміру насильства щодо жінок у національні стратегії та плани дій
Створення системи збору даних про насильство щодо жінок у цифровому вимірі - Забезпечення того, щоб дані про самогубства та гендерно зумовлені вбивства містили відповідну інформацію про переслідування в Інтернеті
Україна за 10 років виявилася неспроможною ратифікувати Стамбульську конвенцію - документ, що веде до вільного від насильства життя. ЄС неодноразово закликав Україну ратифікувати Стамбульську конвенцію За цей час у нашій країні змінилися 3,5 президента та 4 скликання Верховної Ради, які не знайшли в собі сміливості захистити власних громадян від насильства.
Представництво Європейського Союзу, Консультативна місія ЄС та Офіс Ради Європи в Україні закликали українську владу імплементувати всі положення чинного законодавства, посилити систему заходів та реагування на домашнє насильство, посилити нарощування потенціалу з цих питань та припинити негативне ставлення до згаданих питань серед представників влади.
Залишається здогадуватися, скільки винуватців злочинів залишаються без покарання, а жертв без шансів на відшкодування збитків. Детальніше читайте у статті Олени Подолян "Союз насильства та системи" для ZN.UA.